Через два тижні депутати, обрані в Раду 7-го скликання, займуть свої робочі місця і стануть користуватися всіма благами і пільгами, які гарантовані їм за законом. Отож, як живеться українським народним обранцям та їх колегам з Європи і Росії. Виявилося, що заробітки «наших» досить скромні, навіть з урахуванням усіх надбавок, зате в частині пільг українським депутам немає рівних.
«На руки я отримував чистими в середньому 14 000 гривень, іноді менше. У цю суму вже включені всі надбавки і премії. Наприклад, мені нараховується невелика доплата як главі підкомітету з питань депутатської етики », – розповів нам депутат від НУНС 6-го скликання Юрій Гримчак. Також наші депутати мають право безкоштовно їздити й літати по всій території України, іногородні забезпечуються житлом у столиці, вони можуть користуватися безкоштовними путівками у санаторій Верховної Ради, лікуватися в елітній лікарні «Феофанія», користуватися службовим авто до 20 годин на місяць. А ще їм продовжують платити повну зарплату цілий рік після закінчення їх повноважень і півзарплати – до виходу на пенсію, якщо вони так і не знайшли нову роботу.
Найвищі зарплати серед європейських депутатів – у італійських законодавців. Це виявилося після того, як місцеве міністерство статистики порівняло заробітки своїх народних обранців із зарплатою членів парламентів інших європейських країн. «Італійський депутат з різними посібниками і доплатами може заробляти до 16-17 тисяч євро на місяць. Чим більше скликань поспіль він обирається – тим вища зарплата », – розповів італійський політолог і публіцист Джованні Бенсі.
У зарплаті італійського парламентарія вже враховані його необхідні витрати: наприклад, 1331 євро на транспорт, 258 – на телефонні переговори, 42 євро – на комп’ютерне обладнання (папір, картриджі для принтерів і т.п.). До 2009 року італійці були і найбагатшими членами Європейського парламенту, але потім цю лавочку прикрили: зарплата всіх євродепутатів стала однаковою. «Також у євродепутатів існують жорсткі обмеження на використання службових автомобілів. Вони можуть їздити тільки до або з парламенту. Я ж, наприклад, можу брати службову машину, якщо мені потрібно дістатися з аеропорту в Останкіно », – розповідає екс-депутат Держдуми РФ Сергій Марков.
Зарплати німецьких депутатів менші від італійських, зате їм дозволено працювати за сумісництвом. Українським парламентарям це заборонено і розцінюється як ознака корупції, але по факту багато депутатів свій бізнес не залишають, переписуючи його на родичів. У Німеччині, до речі, з цієї причини періодично в ЗМІ розгортаються дискусії про те, чи не пора взагалі скасувати зарплати членам бундестагу, мовляв, вони і без того добре забезпечені, нехай пишуть і приймають закони на громадських засадах. За підрахунками газети "Bild", доходи на стороні у німецьких депутатів можуть сягати 7000 євро, що практично дорівнює їх зарплаті.
На відміну від наших депутатів, у російських народних обранців не залишається ніяких пільг після закінчення терміну їх повноважень. «Зарплата залежить від статусу – вона вища у віце-спікерів, керівників та заступників керівників комітетів (це загальносвітова практика). Фракція може встановлювати щомісячні надбавки. Депутат Держдуми має право на безкоштовний переліт в бізнес-класі або переїзд на поїзді у вагоні СВ в будь-яку точку Росії, причому без всяких пояснень – куди хоче, туди і їде. При цьому він користується в аеропорту залом для офіційних делегацій. За кордон депутати літають майже завжди в бізнес-класі, але тільки в рамках заходів, схвалених Держдумою. У керівників комітетів є особиста машина з водієм. Для інших депутатів машина приїжджає за викликом в будь-який час дня і ночі. Іногороднім в Москві надається тимчасове службове житло. Зазвичай це трикімнатна квартира. Сам таким не користувався, оскільки я москвич. Квартиру потрібно повертати. Раніше були випадки, коли їх намагалися приватизувати, судитися, але зараз таких випадків більше немає. А ще, депутати мають право користуватися лікарняною системою Адміністрації президента », – розповів екс-депутат Держдуми РФ Сергій Марков.
А ось нашим обранцям зараз залишили тільки можливість проживання в готелі. «Раніше квартири виділяли, їх можна було приватизувати. У цьому скликанні ми це скасували, а на майбутній рік, щоб не було спокуси, навіть прибрали цю графу з бюджету», – сказав народний депутат від ПР Володимир Макеєнко. За словами депутата 6-го скликання від НУНС Юрія Гримчака, на житло депутатам варто було б просто видавати гроші, і вони б самі його підшукували.
Саме такі виплати запроваджено, наприклад, в далекій Ісландії. «Іногороднім компенсують житло в Рейк’явіку на 90 тисяч крон ($ 700), це приблизно половина щомісячної суми, яку потрібно платити за оренду хорошої квартири. Ще депутати мають право раз на рік подавати документи на компенсацію витрат, пов’язаних з роботою, – максимум на 796 тисяч крон ($ 6300) », – розповів журналіст Костянтин Строгінов, який проживає зараз у Рейк’явіку.
Своїм трепетним ставленням до пільг наші народні обранці дуже нагадують своїх італійських колег. «Високі зарплати – предмет постійних дискусій, люди дуже незадоволені рівнем життя депутатів. У наступному році у нас парламентські вибори, і опозиція обіцяє сильно урізати платню і видатки на утримання парламенту з бюджету », – говорить політолог і публіцист Джованні Бенсі.
"Сегодня"