Цього року політично мотивовані справи проти представників опозиції залишалися у центрі уваги українського суспільства та міжнародної спільноти. Попри негативну реакцію світу, влада продовжила порушувати і передавати до суду нові справи проти Юлії Тимошенко, Юрія Луценка, Валерія Іващенка та Арсена Авакова.
17 грудня стало відомо, що один із соратників Тимошенко Андрій Шкіль, який не пройшов до парламенту за списком «Батьківщини» і таким чином позбувся депутатської недоторканності, виїхав до Чехії у пошуках можливого політичного притулку.
19 квітня Київський райсуд Харкова розпочав засідання у справі щодо ЄЕСУ, яку проти Тимошенко порушили у жовтні 2011-го. Нова кримінальна справа стосується покладання боргів корпорації «Єдині енергетичні системи України» на державний бюджет.
На жодному засіданні Тимошенко, яка з 9 травня перебуває на лікуванні у харківській лікарні, не була присутньою. Через це судові засідання постійно переносилися.
Також Генпрокуратура неодноразово заявляла про готовність висунути Тимошенко обвинувачення у причетності до вбивства народного депутата Євгена Щербаня.
27 лютого Печерський суд Києва визнав колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка винним у перевищенні службових повноважень і засудив його до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна. Зокрема, суд визнав, що в кримінальній справі проти Луценка достатньо доказів його вини у присвоєнні коштів у змові з його колишнім водієм Леонідом Приступлюком за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу.
Крім того, суд визнав Луценка винним у незаконному виділенні квартири Приступлюку. Також екс-міністра зобов’язали компенсувати МВС України понад 643 тис. грн за нібито незаконне святкування Дня міліції в Палаці «Україна» у 2008–2009 роках. Суд також заборонив Луценкові протягом трьох років обіймати державні посади.
Екс-водія Луценка Леоніда Приступлюка засудили до трьох років умовно.
17 серпня Луценка засудили до двох років обмеження волі у справі про організацію незаконного стеження при розслідуванні отруєння кандидата в президенти Віктора Ющенка.
Європейська спільнота неодноразово зверталася до української влади з вимогою звільнити Тимошенко і Луценка, вважаючи їхні ув’язнення політично вмотивованими. Зокрема, у Єврокомісії заявляли, що наполягатимуть на повній політичній реабілітації Тимошенко. А 3 липня Європейський суд визнав арешт Луценка незаконним.
Найближчим часом очікуються рішення Євросуду за черговими скаргами Тимошенко і Луценка.
12 квітня Печерський райсуд Києва визнав винним колишнього в.о. міністра оборони України Валерія Іващенка у зловживанні службовим становищем і присудив йому п’ять років позбавлення волі. Суд позбавив Іващенка другого рангу державного службовця й заборонив йому обіймати посади з організаційно-розпорядницькими функціями протягом трьох років.
Як зазначено у вироку, суд врахував пом’якшувальні обставини, зокрема, що раніше Іващенка не притягували до кримінальної відповідальності, має державні нагороди, позитивно характеризується, а також має поганий стан здоров’я.
Разом з тим суд залишив без розгляду цивільний позов Феодосійського судно-механічного заводу і зняв арешт із майна та коштів, які належать Іващенку.
Водночас іншого підсудного, колишнього керуючого санацією Феодосійського судно-механічного заводу Сергія Міхеєва засуджено до трьох років позбавлення волі з позбавленням протягом трьох років обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади в установах, підприємствах всіх форм власності.
У серпні Апеляційний суд Києва змінив Іващенку вирок на умовний і звільнив його з-під варти.
На початку року було притягнуто як обвинуваченого у кримінальній справі, порушеній за частиною 3 статті 365 Кримінального кодексу – перевищення влади або службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, у зв’язку з незаконним відчуженням і зміною цільового призначення 55 га землі біля селища Пісочин на Харківщині екс-голову Харківської обладміністрації Арсена Авакова.
Його було оголошено в міжнародний розшук і за поданням слідчого прокуратури Харківської області Червонозаводський районний суд Харкова обрав йому запобіжний захід – взяття під варту.
27 березня Авакова затримали в Італії. Керівництво партії «Батьківщина» надіслало листи генеральному секретарю Інтерполу і уряду Італії з проханням врахувати «очевидну політичну вмотивованість» кримінального переслідування Авакова і звільнити його.
Суд Риму ухвалив рішення про звільнення Авакова з-під варти та про відмову в його екстрадиції.
На парламентських виборах він пройшов у Верховну Раду за списком ВО «Батьківщина» (№24) і 11 грудня повернувся до України.