Соціальні мережі стали альтернативним методом спілкування не тільки для молоді, але і для людей поважного віку та соціального статусу. Окремі соцмережі переважно окуповані молоддю, інші, більш рейтингові, — уподобали навіть знамениті політики та чиновники. Для когось це — джерело інформації, для інших — можливості для знайомств, або ж просто привід, щоб “убити” час. Часто — робочий. Соціальні мережі з недавнього часу опановує і міська влада Калуша. Можливо, — за прикладом міського голови Ігоря Насалика, який часто “зависає” в “Однокласниках”. Проте, наскільки дозволеним є користування соціальними мережами у робочий час, особливо — якщо йдеться про посадовців?
— Я отримую дуже багато інформації з “Однокласників”, — улюблений вислів міського голови Ігоря Насалика. У соціальній мережі міський голова діє за принципом активатора — закидує теми, переважно — на філософську тематику, й усувається від обговорення. Ігор Насалик певним чином систематизував калуських користувачів “Однокласників”, принаймні — працівників бюджетної сфери, поділивши їх на групи: “Медицина Калуша”, “Підприємці Калуша”, “Освіта Калуша”. Усього створено 7 груп.
За прикладом очільника, працівники міської ради можуть дозволити собі не дотримуватися суворого службового дрес-коду. За прикладом міського голови, очевидно, чиновники і почали освоювати соціальні мережі, перейшовши від “Однокласників” у мережу професійного спілкування “Фейсбук”. Мати сторінку у цій мережі вважається престижним, адже там зареєстровані відомі українські політики, громадські та державні діячі. Не всі вони особисто ведуть свої сторінки, як, за деякими відомостями, і міський голова Ігор Насалик.
Вибори активізували реєстрацію калуських чиновників у соціальних мережах. Приміром, заступник міського голови Оксана Табачук, яка на виборах торік очолювала штаб одного із кандидатів, “мігрувала” із “Однокласників” у “Фейсбук”. І саме її пости, які публікуються у робочий час, стали причиною для бурхливих обговорень інтернет-спільноти: від обурення діями службовця — аж до твердження про недоторканний особистий простір.
Зрештою, власна віртуальна сторінка у соціальній мережі, з одного боку, є приватною, або ж навіть інтимною справою кожної людини. З іншого — якщо йдеться про політика чи чиновника — відображає не тільки його світоглядність, але, більшою мірою, — діяльність. Між особистим і публічним проходить дуже тонка межа. Але, якщо посадовець хоче відмежувати свою особисту сторінку від посадових обов’язків, то, очевидно, веде її у позаробочий час. Якщо ж чиновник “висить” у мережі у час, коли б мав займатися безпосередньою роботою, очевидно, громадськість очікує від нього діяльності чи як мінімум — постів, пов’язаних із посадовими обов’язками. За які, між іншим, службовець отримує заробітну плату з надбавками. Торік тільки премії та надбавки для міського голови та п’яти його заступників обійшлися бюджету у півмільйона гривень.
Міський голова Ігор Насалик у коментарі “Вікнам” позитивно оцінив нові віяння у роботі своїх заступників, проте, наполягає: соціальні мережі — тільки у позаробочий час, або ж — у перерві на обід. Між тим, торік для заступників міського голови були придбані планшети за кошти міського бюджету. Це, каже Ігор Насалик — вимога часу, адже, відвідуючи наради та засідання поза Калушем, чиновники повинні мати при собі безліч документації, тож, електронний варіант — зручніший.
Наразі можна стверджувати про те, що місцеві чиновники роблять тільки перші кроки в освоєнні соціальних мереж. Оксана Табачук — єдиний заступник міського голови, яка зареєстрована й активно використовує соціальну мережу “Фейсбук”. Інші або взагалі не зареєстровані у соціальних мережах, або ж — зупинилися на “Однокласниках”. Вибори підштовхнули у соцмережівську спільноту в.о. заступника міського голови Василя Турчина, який, однак, свою сторінку відвідує не надто активно. Інші “зами” залишаються або поза соціальними мережами, або ж перебувають “у тіні”.
Мляво використовують інтернет-технології і районні чиновники.
Приміром, голова Калуської РДА Василь Петрів вважає, що соціальні мережі — це, більше, для молоді. Причому, нецільове використання робочого часу державними службовцями — не контролює, вважаючи, що головне — результати роботи. А сам черпає інформацію зі щоденної пошти, яку переглядає особисто. При цьому посадовець вважає, що його підлеглі працюють значно активніше, ніж — міські.
Більш прогресивним у цьому плані виявився голова райради Василь Дзундза, який зареєструвався в “Однокласниках”. Щоправда, має лише четверо друзів, й особливою активністю в інтернет-спільноті не відзначається.
Тим часом, використання соціальних мереж у всіх проявах життя нині є вже більше необхідністю, ніж просто розвагою. Для чиновників — це окреме прогресивне коло спілкування, яке може не тільки висловити критику, але ще і підказати безліч потрібних ідей. Це — можливість для розвитку та вихід навіть у світову спільноту з усіма її можливостями та ресурсами. Єдина проблема — використання соціальної мережі як “вбивці” робочого часу, що, у принципі, не може не обурювати громаду. А заробітна плата, яку отримують чиновники, цілком правомірно наділяє громаду важелями контролю. І — правом на повагу до себе.