Про це в коментарі Галицькому кореспонденту повідомила народний депутат України Ольга Сікора.
"Маю невеличку колекцію вишиванок. Від бабці залишилася вишита сорочка. Решту – купила. Купляю, коли трапляється така нагода. Добираю вишивку так, щоби вона ідентифікувала мене як мешканку Прикарпаття. Тому не сприймаю шиття гладдю – воно мені чуже. А от хрестик і низинка – близькі. Традиційно, як ведеться у нас на Західній Україні, вдягаю вишиванку до церкви, на свята, з нагоди важливих подій чи дат.
Ту вишиванку, яка була на мені у Верховній раді, я придбала в Косові на базарі. Це було років зо п’ять тому. І вишиванка була не з нових, а з тих таких «старших». Подібну сьогодні мала і моя колега Тетяна Флюс.
Звідки взялася ідея одягнутися у вишиванки? Ми з дівчатами з фракції порадилися і вирішили, що треба так зробити. Можливо, потім ідея і була винесена на рівень керівників політичних сил. Але ніхто нікого не змушував. Підтримали ті, хто хотів. Ви ж бачили, що не всі з «Батьківщини» були у вишитих сорочках. А взагалі то пасувало би мати кожному вишиванку і вдягати в Раду на свята.
Чому якщо депутат хоче вдягнути вишиванку – це зле? А регіонали в костюмах від Бріоні – це як? Добре? Тішитися треба, що депутати хочуть носити вишиванки.
Уніформа потрібна у Верховній раді. Для чоловіків пріоритет – діловий стиль. Від них власне чекають діловитості, солідності, розважливості, мудрості. Усе це відображає зовнішній вигляд. У депутата Верховної ради він має бути ще й строгим, без грайливості і двозначності. Хіба це нормально, коли депутати одягаються як мажори? Джинси, без шкарпеток… Надто стильні, крикливі речі – це не ті пріоритети, які мають демонструвати народні обранці. У Раді я прихильниця костюмів. Політик має виглядати по-діловому.
Для жінок теж доречний дрес-код. Якщо жінка стала публічною особою, політиком, вона повинна виглядати відповідно. Вдягатися витримано – таке моє правило. Діловий класичний костюм – такий мій вибір. Не гнатися за модою, а прискіпливо дивитися на себе в дзеркало – чи пасує.
Багато українських народних депутатів народилися і виросли в Росії, на російській культурі й ідеології. Ці люди весь час дивляться на північ. І такі речі, як рідна вишиванка, мова, пісня – вони їм не притаманні, бо не йдуть із коренів. Це їхня духовна убогість. Але це не виправдання. Якщо вже працюєш у Верховній раді України, то будь добрий поважати український народ. Мусиш поважати народ, який зі своїх податків тебе утримує, платить тобі зарплату, дає можливість жити. Мусиш поважати його святині. І вишиванку в тому числі."