Депутат польського Сейму Мечислав Голба під час обговорення резолюції щодо Волинської трагедії заявив, що на засіданні Сейму присутня людина, батько якої був членом УПА і був причетний до спалення його рідного села.
Про це він заявив сьогодні у польському парламенті, пише gazeta.pl.
"Я знаю, що в цьому залі є людина, батько якої працював у групі, яка спалила рідне село моїх батьків", – сказав Голба, не називаючи імені депутата.
Gazeta.pl зазначає, що мова йде про Мирона Сича, депутата польського Сейму з партії "Громадянська платформа", який є єдиним етнічним українцем у польському парламенті. Нещодавно Мирон Сич у виданні Tygodnik Powszechny розповідав про діяльність свого батька – Олександра Сича – в УПА. У розмові зі згаданим виданням Сич наголосив, що "те, що поляки називають геноцидом і різнею, українці називають трагедією".
Мечислав Голба сьогодні під час свого виступу у Сеймі заявив, що діти, батьки яких були причетні до злочинних озброєних угруповань, повинні з парламентської трибуни попросити вибачення у всіх, кому вони завдали страждань.
Натомість, Сич каже, що його батько не брав участі у вбивствах на Волині. "У Польщі націоналістом був кожен, хто розмовляв українською мовою. Це принцип колективної відповідальності: якщо ти українець – отже, ти – бандит. Таке дуже боляче чути польським українцям. Іноді я чую: "Добре, що вас вислали, добре, що була акція "Вісла", бо ви вбивали на Волині", – розповів Мирон Сич.
Сьогодні у кулуарах Сейму Сич розповів журналісту з TVN24: "Мій батько був у польській армії з 1937 до 1939 року, він захищав республіку від агресії Гітлера. Наприкінці війни було рішення: або бути призваним до Червоної Армії, або перейти на бік українських партизанів. Він вибрав останнє. Я пишаюся тим, що він був такою людиною", – відповів на закиди Голби Мирон Сич.
Додамо, 12 липня, у польському Сеймі відхилили поправки до ухвали про визнання Волинської трагедії геноцидом. За проголосували 212 депутатів із 220.
Нагадаємо, 20 червня у верхній палаті польського парламенту ухвалили резолюцію про 70-річчя Волинської трагедії, назвавши її "етнічною чисткою з ознаками геноциду". За ухвалення цього документа проголосували 55 сенаторів зі 100, 20 були проти, а 10 утрималися.