Юрій Луценко ненав´язливо вписав Петра Порошенка в топ-п´ятірку головних опозиціонерів країни.
Учора у Львові на відкритті Світового конгресу українців можна було почути низку заяв і роздумів про наміри балотуватися на президентських виборах у 2015 році. Поролунали заяви Віталія Кличка і Олега Тягнибока. Юлію Тимошенко підтримав Арсеній Яценюк, очевидно, небезпідставно вважаючи, що якщо Юлію Володимирівну «завернуть», йому самому можна буде балотуватися на пост Президента. Дещо несподівано вставив свої «п´ять копійок» колишній в´язень Менської колонії Юрій Луценко, який несподівано «угвинтив» у четвірку топ-лідерів опозиції Петра Порошенка. Кажучи про переговори між опозиціонерами, Юрій Віталійович ненароком відзначив, що узгодження кандидата в Президенти на виборах 2015 року має проводитися з урахуванням думок Тимошенко і Порошенка. «Останній діє, як опозиційний політик, а його президентський рейтинг зіставнийіз рейтингом лідера «Свободи» Олега Тягнибока – 4-5%», – заявив екс-міністр в інтерв´ю одному з видань, приїхавши до Львова для участі в конгресі.
З якого соціологічного дослідження Луценко узяв ці 4-5% – незрозуміло. Тим більше важко якось адекватно зіставляти рейтинги цих двох політиків, враховуючи той факт, що на парламентських виборах 2012 року «Свобода» набрала більше 10 відсотків голосів виборців по всій країні. Якщо виходити з логіки Луценка, то виходить, що Олег Ярославович мало не тягне рейтинги націоналістів униз, а без Тягнибока «Свобода» на парламентських виборах набрала б десь так відсотків 15…
Чим же пояснюється таке несподіване зведення Порошенка на рівень Тимошенко, Яценюка, Кличка і Тягнибока? Тісне спілкування Порошенка і Луценка почалося відразу ж після звільнення Юрія Віталійовича з в´язниці 7 квітня. Вже через два дні екс-ув’язнений разом із дружиною Петра Порошенка Мариною хрестив дочку нардепа-«порошенківця» Юрія Стеця. У червні Юрій Луценко і Петро Порошенко вже виступали з однієї трибуни у Вінниці під час відкриття нового мультимедийоного шоу-фонтану Roshen.
У ЗМІ з´являлася інформація про те, що Порошенко нібито фінансує проект Луценка «Третя українська республіка», проте Луценко цю інформацію всіляко заперечував. Проте, як повідомляли «Коментарям» джерела в «Батьківщині», Луценко нібито був одним із головних лобістів в опозиції кандидатури Порошенка на пост мера Києва. Зокрема, він активно просував ідею єдиного кандидата, якого повинні були висунути 18 травня. В результаті вибори не відбулися. І Луценко, судячи з усього, переключився на інше завдання: піднімання реноме Петра Порошенка до рівня четвірки Кличко-Тягнибок-Яценюк-Тимошенко.
Варто відзначити, що востаннє Петро Олексійович міг називатися топ-політиком ще в 2005 році, коли обіймав пост секретаря РНБО з величезними повноваженнями. Після падіння в тому ж році в його кар´єрі спостерігалися певні зльоти: в уряді Тимошенко Порошенко був міністром закордонних справ, а в уряді Азарова обіймав пост міністра економіки. Проте це був не той рівень, на який, очевидно, розраховував Порошенко. Якби він все-таки став мером Києва – навесні й на початку літа велася активна кампанія в ЗМІ з просування «господарника» Порошенка, то мова йшла б про те, що він увійшов до плеяди головних політиків країни автоматично. А так Петру Олексійовичу, котрий черговий раз пролетів повз політичний мейнстрим, доводиться за допомогою Луценка тонко натякати опозиціонерам про свої амбіції. І про те, що без нього опозиція на президентських виборах 2015 року не обійдеться.