Станом на 12 березня на Прикарпатті понад три тисячі осіб зголосилися добровільно стати на захист Батьківщини. Цю цифру оприлюднив військовий комісар області – командуючий Івано-Франківським військовим гарнізоном Ігор Павлюк на брифінгу. А зранку цього дня у Івано-Франківському міському військкоматі ми випадково зустрілися з одним з таких патріотів. Просто почули, як чоловік, підійшовши до віконечка чергового, сказав, що завітав сюди для звірки даних та має бажання записатися добровольцем.
Едуард Васьків кадровий військовий. Родом з Прикарпаття, але після закінчення Донецького вищого військово-політичного училища поїхав служити на схід СРСР. Службу проходив у військах стратегічної авіації, зокрема, на Семипалатинському ядерному полігоні. Коли Україна стала незалежною державою, трохи поміркувавши, вирішив повернутися у рідні краї. Хотів перевестися, але йому цього не дали зробити.
– В Росії саме почалася перша чеченська кампанія, треба було ж, щоби хтось воював за них. А чому я мав відстоювати інтереси чужої держави, коли вже мав свою. – каже Едуард Васильович.
Отож йому нічого не залишалося, як піти у відставку. На той момент мав звання капітана. Повернувшись на Батьківщину військову кар’єру продовжувати не став. Не було вакансії. Зайнявся приватним підприємництвом, та з приходом до влади Януковича, для нього, як і для багатьох інших дрібних підприємців настали скрутні часи. Але до війська зголосився не через це.
– Зайнявши Крим, Росія стовідсотково почне зазіхати на східні області України і цілком можливо, дійде до повної окупації нашої країни. – стверджує мій співрозмовник. – Ми вже жили під ними і знаємо, чого можемо очікувати. Нічого доброго. Тож нині кожна людина повинна вирішити, чи готова жити рабом, чи має захищати свою землю, свій народ тощо.
З’ясовую, що Едуарду Васильовичу 51 рік. Чи спроможний ще у такому віці, як то кажуть, стійко переносити усі труднощі військової служби? Він посміхається. «Я ж людина військова. Добре знаю зброю, вмію стріляти з пістолета, автомата, кулемета. Думаю, від мене може бути більше користі, ніж від цих 18-річних хлопчиків, які нині в армії». Пізніше, на прес-конференції облвійськком Ігор Павлюк також підтвердить, що добровольці для армії більш корисні, ніж деякі військозобов’язані, які після служби вже втратили свій досвід.
Зрозуміло, що не можу не поцікавитися, як поставилася до такого кроку чоловіка дружина. Виявляється, він наразі живе у цивільному шлюбі. Друга, так би мовити, половинка, дочка військового, до речі, «афганця».
– Наші батьки служили разом. – каже Едуард Васильович. – Отож, вдома до мого рішення поставилися з розумінням. До речі, мій тесть з Дніпропетровщини і то він шокований діями Росії.
Подальша розмова стосується не кращого стану наших збройних сил. Після розвалу Союзу на території України залишалося озброєння на понад 350 мільйярдів доларів каже чоловік, дише автоматів Калашникова було 5 мільйонів штук. А тепер на один наш літак біля сорока російських. Все розікрали, розпродали… Найбільше нищення української армії відбувалося при режимі Януковича. Проте, Едуард Васьків переконаний, що зможемо дати достойну відповідь агресору і коли в Росію прийдуть перші сто трун з їх вояками, які загинули на чужій землі в неправедній війні, чи не почнуть там чухати свої потилиці. Заперечую, що там ніколи не рахувалися з людським життям – не те, що чужим, навіть своїм. Для прикладу навожу Чечню, де поклали тисячі російських солдатів. Та, на думку Едуарда Васильовича, це порівняння не дуже коректне. Найперше, на чеченських війнах просто відмивалися гроші. По-друге, вона входила до складу Росії, а ми інша держава, отож і ставлення до цієї війни, у тому числі, світу, буде інше.
– Тільки, в першу чергу треба покладатися на себе. – підсумовує розмову Едуард Васьків. – НАТО не буде за нас воювати, поки ми перші не почнемо стріляти…
Та, наскільки нам відомо, поки що про це не йдеться, хоча заблоковані в Криму українські частини й вимагають від вищого керівництва країни чітких вказівок щодо подальших дій, бо нахабність російських окупантів переходить усі межі. Тим часом, як зазначив обласний військовий комісар Ігор Павлюк, усі збройні сили приведені до стану повної бойової готовності і наразі відбуваються відповідні навчання. Але наказу про загальну мобілізацію не має. Повістки, які зараз отримують військовозобов’язані, розносяться з метою контрольного оповіщення. Щоби людина прийшла до військкомату, звірила дані, в тому числі, й щодо місця проживання. Та якщо одні добровільно приходять сюди, щоби заявити про готовність стати на захист Батьківщини, то є й такі, котрі, коли до них у двері дзвонить посильний з повісткою, так би мовити, підпирають їх з іншого боку плечима. Друга проблема – це потрібна матеріально- технічна допомога військовим частинам, розташованим на території області. Вже її надійшло чимало як від влади, так і від підприємств різної форми власності, то потрібно ще. Щодо людського ресурсу, то війська потребують фахівців-зв’язківців. До речі, добра нагода для тих, хто має намір служити в армії за контрактом.
Ігор Павлюк також нагадав, що з1 квітня починається традиційний весняний призов. Набиратимуть військовослужбовців, очевидно, до лав Національної гвардії, яку вирішено створити у складі внутрішніх військ України. Зауважимо, що вони не входять до Збройних сил України, а підпорядковані Міністерству внутрішніх справ.
Ігор НИКОРОВИЧ