Богдан Бенюк – видатний актор, а нині – ще й народний депутат України. Журналіст Стику мав нагоду поспілкуватися з артистом. Чим Бенюк може здивувати своїх однопартійців, читайте в ексклюзивному бліц-інтерв’ю .
– Богдане Михайловичу, чим сьогодні на своєму творчому вечорі плануєте дивувати франківчан?
А я дивувати їх не буду, туди прийдуть мої однопартійці. Ми будемо говорити про серйозні речі, які нас в майбутньому чекають. Інша справа – якби я сказав, що «Свобода» перетвориться в Партію регіонів – оце б я їх здивував!!! А так чого я їх буду дивувати?..
– Скажіть, чи часто Ви буваєте в Івано-Франківську і чи маєте улюблені місця?
Буваю часто. Є місце, де закопана моя пуповинка, а це – найдорожче місце у світі.
Коли я приїжджаю у свій Битків і хоч туди вступлю на декілька годин (немає значення), то отримую великий енергетичний заряд, який постійно зі мною є. Бо наші думки мають космічну швидкість. Я з Вами записую інтерв’ю, а в мене в голові пролетіла моя мама, якої вже немає, друзі мої, майбутня зустріч, яка пройде на Петра – 40 років, як ми закінчили школу. 40 років! Коли я був на останніх дзвониках у своїй школі, я дивувався, чому випускники плачуть? Останній дзвоник, школи нема, канікули! Є, все! Але роки беруть своє і ти починаєш цінувати життя, розумієш, що є день твого народження і день твого останнього видоху на цьому світі. І ти увесь цей період проживаєш з думками, коли ж настане цей день.
Бо в 40 – річчя після закінчення школи ти маєш змогу побачити своїх однокласників, а це вже діди та бабусі. Коли їх бачив на 25-річчі з закінчення школи, то здивувався. Думаю, я такий, як був, по-моєму, як в 10 класі, а вони – інакші. Потім, як кажуть, не треба пиняти на дзеркало – подивися на себе самого, адже вік бере своє, але дуже важливі не фізичні вади чи збільшення ваги (я вже став центнер важити), дуже важливо, щоб душа твоя не важила центнер. Душа важить усього грами, але в них є неймовірна енергетика, яка утримує нас все життя. От коли ми збираємося, є бажання бачити одне одного, бо великої кількості людей – наших прекрасних однокласників – вже немає, які з цього світу народилися в той світ, то це справді приємна зустріч. Тому приїжджаючи на Франківщину, ну що я скажу, що приїжджаю додому відпочивати? Я кажу: “куда?” Додому відпочивати приїжджаю? Додому приїжджаєш працювати!
– Чи є у Вашому арсеналі анекдот про Івано-Франківськ?
Нема, я анекдотів взагалі ніколи не розказував! (Сміється, потім все ж розказав – ред..)
– І на останок, який відсоток візьме «Свобода» на перевиборах до Верховної Ради?
Той наш виборець, який підтримав Петра Порошенка, в першу чергу підтримав «захист своєї держави задля збереження її цілісності». І ті перші кроки, які робить Президент і які далі будуть – вони всеодно будуть нашого виборця відтасовувати і притасосувати до тієї ідеології, якої він дотримується.
Ми мали 10% на минулих виборах, тому зрозуміло, що відсоток буде тільки більший. А ще будуть розгортатися події, ще будуть змінюватися чи посилюватися переконання людей. Адже кожен українець сам по собі дуже «мудра» людина. Ми часом дуже багато можемо зробити всіляких речей: «ай я це зроблю!», «а хай це так буде». Дуже багато людей вірять у свою зверхність у всьому. Ми часто помиляємося з цього, потрапляємо в пастку. Бо коли патріот України не обирає патріота України в Українській державі, то тоді не треба партії «Свобода», тоді не треба боротися за незалежність України. А якщо «Свобода» стоїть на проукраїнських позиція, то багатьох проукраїнських виборців ми маємо у своєму загашнику.
Крістіна КУБИШКІНА