Віталій Кличко одноосібно відповідатиме за роботу київської влади, хоча успішність цієї роботи залежить від Петра Порошенка
Депутатська меншість у Київраді практично не при справах, адже УДАР вирішив не віддавати іншим політсилам ні посаду секретаря міськради, ні посади голів найбільш «хлібних» комісій. Таким чином, міський голова Києва Віталій Кличко, як лідер іменної партії, одноосібно нестиме іміджеву відповідальність за всі успіхи і провали міської влади. Хоча насправді можна посперечатися, чийого впливу на процеси в міськраді більше — лідера політичної сили, який завів до Київради переконливу більшість, чи Петра Порошенка, який добряче розбавив «ударівську» команду своїми людьми.
Усе зайве — меншості
Нового секретаря Київради заслуженого юриста України Олексія Резнікова називають фігурою компромісною, зручною і мерові Кличку, і президенту Порошенку. У професійній діяльності Резніков уславився успішним переговірником і юристом, який вміло грає на недоліках правової системи. Для Кличка, який не здобув лаврів тонкого стратега, досвід Резнікова може стати дуже корисним. Примітно, що відразу після обрання секретаря Кличко вирушив на зустріч з віце-прем´єром Володимиром Гройсманом, залишивши Резнікова віддуватися за процес розподілу комісій. Можливо, що і надалі в незручних для себе моментах Кличко залишатиме Резнікова за головного.
Депутата від УДАРу Андрія Страннікова, якому раніше пророкували посаду секретаря Київради, обрали головою бюджетної комісії. Першим заступником його став депутат із «регіональним» минулим Вадим Столар, якого нині зараховують до умовної «групи Порошенка». Тож у президентській команді буде кому стежити за нюансами роботи найвпливовішої комісії.
Найчисельнішою стала комісія з питань містобудування, у ній зголосилися працювати 20 депутатів. Її головою став «ударівець» Володимир Прокопів, який вважається протеже нинішнього глави Держуправління справами президента Сергія Березенка. До Порошенка ведуть ниточки і від Юрія Берегового, голови комісії з питань власності, що стала третьою за популярністю серед депутатів. Правда, політичний шлях Берегового залишає враження про нього як про людину, яка просто вважає за краще бути на боці сильнішого.
Посади голів десяти з п´ятнадцяти комісій дісталися депутатам із команд Кличка і Порошенка. Опозиції, здавалося, віддавали комісії за залишковим принципом. Місцеве самоврядування — самовисуванцю Олександру Бродському, якого пов´язують з нардепом Віктором Пилипишиним. Екологію — «свободівцю» Руслану Андрійку. Культуру і туризм — депутату з фракції «Батьківщина» Ігорю Луценку. Освіту — представниці ВО «Самопоміч» професору Наталії Шульзі. Нарешті, боротьбу з корупцією довірили депутатові від Радикальної партії Ігорю Мосейчуку, якого свого часу переслідували по справі «васильківських терористів».
Довіривши меншості керувати найменш популярними комісіями, Кличко дав зрозуміти, що готовий керувати столицею своїми силами, навіть якщо звинувачення у недемократичності стануть першою плямою на його мерському іміджі. Таким чином, за півтора року, відведені нинішньому київському голові, Віталій Кличко може як понизити свій рейтинг, так і наростити м´язи для участі в грі на всеукраїнському рівні.
З боксера в господарники
Відверто кажучи, у Віталія Кличка за час, що залишився до чергових виборів, більше шансів створити собі імідж міського голови, який тільки вчиться, зате працює чесно і старанно, ніж дійсно відразу показати себе «міцним господарником».
Можна не сумніватися, що ці півтора року будуть непростими для Кличка. Фундамент можливих проблем закладено вже зараз. По-перше, він не може покластися на лояльність усіх депутатів, що пройшли до Київради під прапором УДАРу, адже більшість із них вважаються креатурами Порошенка. Тобто столичний очільник може контролювати більшість до першого конфлікту з главою держави. По-друге, до моменту підготовки статті ще не прозвучала відповідь на запитання, чи буде Кличко поєднувати посади мера і голови КМДА. Без такого суміщення у Кличка будуть зв´язані руки для доведення до кінця серйозних проектів.
Проте саме від успішності Віталія Кличка в ролі столичного мера залежить доля його подальшого тандему з Петром Порошенком. Наразі президент роздумує над тим, у якому форматі брати участь в очікуваних дострокових виборах до Верховної Ради. Проглядається кілька варіантів президентських ставок: на власну партію «Солідарність», на іменний блок (потребує відповідних змін закон про вибори) без участі УДАРу, на іменний блок за участю УДАРу. Поки що, за чутками, Порошенко схиляється до ідеї про дистанціювання від політсили Віталія Кличка, але для «розлучення» не вистачає гідного формального приводу.
І от у випадку, якщо Кличко виявиться неуспішним міським головою і опустить свій рейтинг у столиці, то і для команди Порошенка він виявиться іміджевим баластом, а отже, їхні політичні дороги розійдуться. Найімовірніше, в такому випадку доріжка Віталія Володимировича проляже в політичне забуття.
Але казус у тім, що саме від Порошенка значною мірою залежить те, наскільки успішним може зарекомендувати себе Кличко на посаді міського голови. Глава держави, що впливає на промерську більшість і найважливіші для Київради комісії, що має можливість влаштувати двовладдя в Києві, має достатньо важелів, щоб ініціативи Кличка задушилися у зародку або саботувалися. Причому можливі невдачі вдарять по рейтингу мера і ніяк не вплинуть на позиції президента.
Слабкою втіхою для Кличка може стати те, що в інших областях України у Порошенка складеться прямо протилежна ситуація. Незалежно від того, за домовленістю з ким будуть призначені голови обласних адміністрацій, уся відповідальність за їхні прорахунки лягатиме на Порошенка: українці не надто вникають в тонкощі перерозподілу повноважень згідно з новою-старою Конституцією, звично асоціюючи губернаторів з президентською вертикаллю.
Щоправда, у Кличка завжди є можливість піти ва-банк. У разі розладу з Порошенком, він може розколоти фракцію УДАРу, відокремивши «своїх» від «чужих», щоб виборцям стало зрозуміло: ось люди мера, от люди президента. А у нинішньої опозиції в цьому разі виявиться золота акція — контури нової більшості у міськраді у разі розладу двох найбільших гравців залежатимуть саме від неї.