Політики різного гарту все частіше замислюються над запитанням: до яких партійних лав примкнути, щоб під час виборів (котрі, як запевняють у «верхах», відбудуться не пізніше жовтня 2015 року), опинитися якщо й не «на коні», то принаймні не «за бортом»? До гарячкових роздумів з цього приводу спонукає свіжопідбита соціологія, згідно з якою політичні важкоатлети – фаворити минулих електоральних змагань нині безперервно убувають в рейтингах. Додатковим барометром «прикрої» тенденції стали президентські вибори у травні.
Тим більше, вибирати «є з чого». Політологи налічують уже з десяток перспективних, нових для ока українського виборця політсил, що, за їхніми словами, мають непогані шанси стати переможцями майбутніх виборів усіх рівнів.
Як, з огляду на це, зміниться політичний склад обласної та міської рад нашого регіону після чергових виборів? Зростання рейтингів яких політичних проектів та під якими гаслами слід очікувати? Які партії, натомість, «з кінцями» кануть у Лету? На ці питання відповів Павло Андрусяк.
З великою долею ймовірності можна прогнозувати значні зміни в переліку претендентів на частину місцевого політичного «пирога». Швидше за все, найбільших електоральних втрат зазнають саме політичні лідери, які традиційно для Галичини посідали, до цього часу, перші сходинки рейтингів. Маю на увазі «Батьківщину», «Свободу» і «Фронт змін». У кожної з цих політичних сил своя «історія хвороби», а отже, і причини падіння рейтингів будуть різними.
Провал «Фронту»…
Найскладніша ситуація у «Фронту змін» – пацієнт, фактично, присмерті. Партія недоліквідована, харизматичних лідерів на загальноукраїнському рівні нема. Але пульс у пацієнта ще є, оскільки на місцях в організації позалишались дуже розумні і толкові партійці, які, в свій час, відмовились вливатися в абсолютно популістську «Батьківщину» з її авторитарним стилем керівництва. Думаю, що багатьох із колишніх членів «Фронту змін» ми побачимо у пропрезидентській політичній силі, яка зараз буде формуватись. Ці люди могли би скласти кістяк партії саме на місцях. Якщо так станеться, багато із них на найближчих виборах до місцевих рад знову стануть депутатами, але це уже буде не «Фронт змін», який тільки тоді остаточно і «почине в Бозі»
…«обвал» «Батьківщини»
Другою у черзі на «обвал» стоїть «Батьківщина». Тут все, як у відомому фільмі: «у пана отамана закінчився золотий запас, ось хлопці і розбіглись». Це я про відомих і не дуже олігархів, які роками були надійним фінансовим фундаментом партії. Претензій до них бути не може, оскільки свої місця у виборчих списках «Батьківщини» вони щоразу чесно купували, а отже, коли запахло смаленим, мали повне право розпоряджатись своїми депутатськими мандатами як своєю приватною власністю. Сьогодні «вождь» партії знаходиться поза владними структурами, а отже, можливостей для дешевого піару також немає. Компенсувати відсутність грошей та піару першої особи могла би робота великої кількості авторитетних і самодостатніх членів партії на місцях. Але яскравих і популярних на місцях лідерів партія також майже немає. Всі, хто дозволяв собі мати окрему думку, з «Батьківщини» уже давно пішли. Залишились віддані і перевірені часом виконавці волі лідера партії. «Батьківщина» сьогодні нагадує ідеально відточену шаблю, яка висить на стіні, але взяти її до рук нікому. «Мама» не дозволяє. Якщо ситуація кардинально не зміниться, ця політична сила буде мати свої фракції лише в деяких сільських радах. В районних та обласній радах буде по кілька депутатів, які пройдуть по мажоритарних округах. В Івано-Франківській міській раді депутатів від «Батьківщини» може не бути взагалі. Та все ж, я думаю, що списувати «Батьківщину» з рахунків зарано. Юлія Володимирівна талановитий політик і неперевершений інтриган. Швидше за все, вона побудує свою політику на критиці дій чинного Президента, а в цьому вона має величезний і, щонайголовніше, успішний досвід. І якщо, не приведи Господи, Петро Порошенко хоча би один раз помилиться, партія «Батьківщина» ще матиме шанс на свою гру, а значить і на присутність в місцевих радах.
«Свободу» не спинити…
На відміну від двох попередніх політсил, становище ВО «Свобода» в нашій області не таке погане, як декому видається. Партія, на відміну від решти своїх конкурентів, має чітку ідеологію, яка акцептується місцевим населенням. Партія, крім самого лідера, має достатньо відомих облич, в т.ч. на місцях. Що дуже важливо, серед них переважають молоді люди, які уже мають досвід роботи в органах влади. На жаль, цей досвід не завжди був успішним, але скільки в цій «неуспішності» правди, а скільки просто «чорного» піару конкурентів, це питання для окремого дослідження. Звичайно, розраховувати на тотальну перевагу «свободівцям» уже не прийдеться, але їхня присутність в місцевих радах всіх рівнів, швидше за все, залишатиметься значною. Виключення складуть тільки міські ради (в т.ч. Івано-Франківська), оскільки в містах, традиційно, більша кількість виборців, які обирають головою, а не серцем. Міста завжди є більш космополітичними, тут виборці завжди шукають чогось «новенького», а цього разу вибір буде значний.
Претенденти на «пиріг»
Треба сказати, що три вищеперелічені важковаговики місцевої політики разом займають чи не 90% політичного спектру Івано-Франківської області. Якщо вони звільнять хоча би половину поля, то вакуум, який автоматично утвориться, здійме в області справжню політичну бурю. Очевидно, що в цю «воронку» когось мусить «засмоктати». Отже, претенденти.
Партія президента. Найбільша інтрига місяця. В області починається робота з розбудови партії «Солідарність», яка належить Петру Порошенку. Можливості цієї структури на місцевих виборах та її рейтинг будуть обмежені виключно рейтингом самого Президента. Якихось інших проблем у цієї партії не передбачається. Зіпсувати «гру» може тільки кадрова політика партійних організацій на місцях, оскільки загроза проникнення в партію т.зв. «вічних революціонерів» є величезною.
Разом із «Солідарністю» в області стартує формування партії «Третя Українська Республіка» (далі ТУР), яка донедавна була «Народною Самообороною» Юрія Луценка. ТУР позиціонує себе як пропрезидентська сила, але інтриги додає той факт, що Ю.Луценко, який був довіреною особою Петра Порошенка під час виборчої кампанії, сам не є членом ТУРу і оголосив про намір очолити президентську партію, але яку – невідомо. Наразі лідером ТУРу є Роман Безсмертний – прекрасний організатор і політичний менеджер. Але він не трибун і не підходить на роль «вождя».
Можна не сумніватись, що обидві структури декларуватимуть підтримку курсу Президента, можливо будуть іти в блоці (якщо дозволятиме законодавство) на позачергових парламентських виборах, але на місцевих виборах будуть немилосердно конкурувати між собою. Виходом з такої ситуації може бути злиття двох партій, але якщо кожна із них повноцінно розбудує власні партійні структури аж до рівня сіл (а саме так зараз розвиваються події), то про реальне об’єднання можна буде забути. Зрештою, зовсім недавно ми бачили в якому «екстазі» зливалися «Фронт змін» з «Батьківщиною» і що з цього вийшло.
Крім того, є ще дві політичні сили, які, на мою думку, претендуватимуть на частину політичного «пирога» в нашій області.
І ще – відкриття «сезону»
Перш за все, це «Правий сектор», який намагатиметься «відкусити» у «Свободи» найбільш радикально налаштованих її виборців. Підстави вважати, що це вдасться є, оскільки «Правий сектор», на відміну від «Свободи», дуже вдало показав себе під час останніх буремних подій в Україні. На заваді його успіху може стати тільки невміння чи неготовність членів «Правого сектору» проводити політичні кампанії на місцях, в той час як у «Свободи» в цих питаннях величезний досвід і дуже мало гідних конкурентів».
Ще одним «відкриттям сезону» і претендентом на уми галичан стала Радикальна партія Олега Ляшка, який у мистецтві популізму переплюнув саму Юлію Тимошенко. Можна припустити, що у разі позачергових парламентських виборів, «голубі дивізії» Ляшка будуть не просто «під’їдати» рейтинг «Батьківщини», вони будуть видирати з нього найсмачніші шматки, вони ґвалтуватимуть рейтинг «Батьківщини» прямо на очах в ошелешеного натовпу та під його гучні оплески. Думаю, що наслідком цього парламентського шоу буде поява в наших місцевих радах депутатів «від Ляшка», правда, на цих виборах вони проходитимуть в місцеві ради, в основному, за партійними списками (якщо така можливість буде збережена законодавцем). Але це поки що, адже хліб у людей, загалом, є, а от видовищ явно бракує.