Пленарний тиждень, який завершив парламентську сесію, пройшов у скороченому вигляді − депутати проводили засідання тільки у вівторок і четвер. Але й цих днів вистачило для прийняття тих рішень, яких від парламентарів чекали досить давно.
Сьогодні можна виділити чотири магістральних напрями, якими рухається український політикум. І щодо кожного з них парламент цього тижня виробив власну позицію.
Війна і санкції
Депутати встигли розглянути й успішно прийняти цілий блок законопроектів, що стосуються здійснення правосуддя на території військових дій. Також реанімувався інститут військових прокуратур.
Але одним із головних документів став прийнятий у цілому закон про санкції − рамковий документ, який встановлює види санкцій і процедуру їх прийняття. Його актуальність важко переоцінити: коли більшість країн світу, завдаючи збитків власним економічним інтересам, ввели санкції проти Російської федерації, Україна (безпосередня жертва агресії) довгий час залишалася осторонь.
Між першим і другим читаннями закон про санкції зазнав деяких змін у бік лібералізації. Так, з ініціативи уряду з переліку санкцій зникли обмеження на послуги поштового зв’язку, заборона та обмеження теле- і радіотрансляцій, закриття засобів масової інформації. Такі обмеження могли не вписатися в демократичний імідж держави і вимагають виключно судових рішень.
Парламент розширив свої повноваження в сфері ведення обмежувальних заходів.
Президентський указ, у разі введення санкцій по відношенню до іноземної держави або невизначеного кола осіб, вимагатиме узгодження з парламентом.
З ініціативи фракції «УДАР» було розширено перелік суб’єктів, які підпадають під санкції. До них, крім юридичних і фізичних осіб, потраплять суб’єкти, які знаходяться «під контролем» осіб, замішаних у підривній і сепаратистській діяльності проти держави Україна.
До речі, уряд уже підготував список зі 172 громадян РФ і 65 російських компаній, які потрапляють під санкції.
У механізмі введення обмежувальних заходів роль центральних суб’єктів відведена Раді національної безпеки і оборони, а також Президенту країни.
Україні − труба
14 серпня депутати поставили крапку в дебатах навколо перспектив найбільш багатостраждального активу української держави − газотранспортної системи.
Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк не раз вносив законопроект про реформування систем управління Єдиною газотранспортною системою України на розгляд парламенту, і щоразу − безуспішно.
Багато в чому це пояснювалося тим, що парламентські енерго-лобісти, разом із націоналістами від «Свободи», всіляко протистояли ініціативі Кабміну. В цілому, закон передбачає створення єдиного оператора управління газопроводом і поділ газотранспортної системи на дві частини – безпосередньо на трубу і на сховища газу.
При цьому право власності на об’єкти ГТС зберігається у держави – її частка в компанії-операторі становитиме не менш як 51%. Головний сенс закону – унеможливити для російських структур заволодіння українською «трубою»: у документі чітко прописані критерії для потенційних учасників управління ГТС.
Як вважають автори документа, участь західного капіталу (європейського та американського) підірве значимість проекту газопроводу «Південний потік», ініційованого РФ. Хоча, як зазначають критики законопроекту, Росія дістане тільки додаткові аргументи для будівництва альтернативного газопроводу, а також з успіхом оскаржить у міжнародних судах «антиринкове» рішення Києва.
Щоб отримати заповітні голоси (а закон ухвалили з перевагою тільки в два голоси), Арсеній Яценюк був змушений піти на деякі поступки. Так, з ініціативи ВО «Свобода» потенційних інвесторів затверджуватимуть у стінах Верховної ради. А умовою «Батьківщини» стала повна прозорість структури власників майбутніх учасників проекту.
Операція «люстрація»
Закон про очищення влади, прийнятий у першому читанні під акомпанемент виступів активістів під стінами парламенту, стосується широкого кола службовців і посадових осіб державного управління.
Перевірки ініціюватиме верхівка відповідної установи під керівництвом Національного агентства України з питань державної служби.
Якщо закон ухвалять у цілому, під його критерії підпаде чимало представників чинної влади, зокрема й нинішній президент України Петро Порошенко.
Суперечливі норми документа вже викликали широку дискусію в суспільстві, і тому питання, чи вистачить духу депутатам проголосувати його остаточно, залишається відкритим.
Перевиборча і валютна невідомість
Продуктивність депутатської роботи ніяк не позначилася на вирішенні власної долі парламентарів: усі законопроекти про вибори повністю провалено, як і закон про їхнє фінансування.
Водночас Петро Порошенко твердо настроєний на розпуск парламенту і подальші перевибори навіть за старим законом, який передбачає мішану систему. За даними джерел Forbes, президент планує оголосити про них 23 серпня і призначити дату голосування – 5 жовтня.
Крім того, у вівторок із парламентської трибуни виступала голова Національного банку Валерія Гонтарєва. Головного банкіра країни запросили до сесійного залу Ради через стрімке зниження вартості нацвалюти. Девальвація гривні, яка дедалі поглиблюється, спонукала депутатів «закликати до відповіді» керівника НБУ, проте вичерпних пояснень цих подій вони так і не почули. За словами Валерії Гонтарєвої, економічних причин для ослаблення гривні немає, а в сьогоднішньому становищі винна паніка і війна.
Ні компетенція чиновників НБУ, ні прихована емісія, як виявилося, прямого стосунку до цієї ситуації не мають.
Наступне пленарне засідання парламенту має відбутися 2 вересня.