Вони тиждень стояли без усякої броні, без єдиного танка, без артилерії, озброєні одними автоматами і здобутими в бою гранатометами. 300 спартанців з «Прикарпаття» тиждень прикривали ділянку в більш 100 кілометрів державного кордону. Коли з-під котла під Амвросіївка відходили бійці 72 бригади – крутили пальцем біля скроні у відповідь на позиції батальйону «Прикарпаття». А тепер вони – дезертири, а комбат Віталій Комар може опинитися за гратами.
А може і не опинитися. Якщо комбат підпише офіційний документ, згідно з яким він отримав 14 БТРів і всі вони згоріли в зоні АТО, тоді його справу просто «спустять на гальмах». Про це встиг повідомити Віталій Комар під час короткої телефонної розмови, більше з ним зв’язку немає. Зараз він знаходиться у військовій прокуратурі Південного регіону України в Одесі.
Незважаючи на тиск, документи комбат не підписав. Прес-служба військової прокуратури Південного регіону України публічно заявила про арешт комбата. Віталію Комару дали 2 місяці СІЗО, або сплативши заставу в розмірі 300 тис. гривень, він може тимчасово залишатися на волі. Зараз ці гроші збирає вся Івано-Франківська область. Пропонуємо читачам порівняти суму застави, призначену комбату і одному з організаторів масових заворушень у Харкові, сепаратистові і члену координаційної ради руху «Юго-Восток» Юрію Апухтіну, якому свого часу була присуджена застава в розмірі 92 (!) тис. гривень. А за звільнення ще одного сепаратиста – «народного губернатора Харківщини» (який потім благополучно втік до Росії) необхідно було внести 365 тис. гривень, що з успіхом і зробив відомий зрадник Царьов.
Так за що ж збираються судити командира добровольчого батальйону?
Варто відзначити, що за весь час бойових дій, у батальйону «Прикарпаття» з техніки були тільки шкільні автобуси, які їм надала при відправці в зону АТО мерія міста Коломиї. Ніякого іншого транспорту у них просто не було.
Також, під час несення бойового чергування в районі Амвросіївки, де бійці тиждень прикривали ділянку майже в 100 кілометрів державного кордону озброєні одними автоматами і трофейними гранатометами, без усякої бронетехніки і важкого озброєння. Під постійними обстрілами з Російського боку «Градами», які повністю розбили позиції батальйону. Комбат весь цей час просив підмогу, але отримував лише обіцянки. Керівництво АТО 3 дня мовчало і ні слова не повідомило громадськості про трагічне становище батальйону «Прикарпаття». І тільки коли на добровольців з автоматами пішли російські танки, комбат прийняв рішення відступати і, практично без втрат, вивів особовий склад батальйону з-під котла під Амвросіївкою.
Коли вони вибралися з цього пекла на тих самих жовтих шкільних автобусах, недалеко від міста Знам’янка Кіровоградської області, були зупинені. Тоді до них на переговори (!) прибув командувач сухопутних військ Анатолій Пушняков і перший заступник генпрокурора Микола Голомша. Чиновники відібрали ту саму трофейну зброю – гранатомети, після чого добровольці поїхали додому. Батальйон «Прикарпаття» був останнім, хто покинув котел біля Амвросіївки.
Хочеться відзначити, що за час перебування в зоні АТО комбат Комар, не піднімаючи навколо себе непотрібного галасу, вивіз з території РФ більше 100 військовослужбовців з 72 бригади. «Прикарпаття» вивозило своїх побратимів автобусами по бездоріжжю, петляючи по полях під хаотичними обстрілами «Градів» і російської артилерії. Навідник з російського боку включився в роботу в той момент, коли вони згрузили останніх поранених 72 бригади та по жовтих шкільних автобусах вдарила артилерія. Після обстрілів хлопці знаходили снаряди з «жартівливим» посланням від росіян – «Привіт майдан».
В задачу спецпідрозділу 72 бригади входило проведення спеціально розробленою Генштабом операції з перетинання державного кордону для вивозу українських військовослужбовців. Саме 72 бригада – з технікою і артилерією покинула район Амвросіївки в середині серпня. Остання колона важкої техніки покинула розташування під Саур-Могилою за тиждень до того, як позиції батальйону «Прикарпаття» повністю розбили «Гради» з російської території. Зрештою бійці 72 підрозділу вийшли з котла як герої, а хлопці з «Прикарпаття» призначені тепер керівництвом Генштабу крайніми – «дезертирами».
Виникає закономірне питання: може керівництво АТО спеціально не прислало допомогу батальйону? Адже кістяк батальйону склався з Самооборони Майдану. Більша половина особового складу – це всі ті патріоти, які піднялися на Революцію Гідності, їх під табличками «Коломия», взимку на Майдані було кілька десятків. Може й не правий був комбат Віталій Комар, коли просто робив свою роботу, а не кричав на повний голос: «дайте зброю, дайте техніку, нас зливають і т.д.». Тоді комбат керувався аргуметом, що такі крики тільки деморалізують армію. А зараз невідомий широкій громадськості командир добровольчого батальйону може просто сісти за грати, за те, що вистояв і привіз додому цілих хлопців. Або країні більше не потрібні патріоти?
ПУ