Лише за квітень—липень 40 учасників Майдану та переселенців отримали з обласного бюджету допомогу на загальну суму 184,7 тис. грн., із них 10,2 тис. — за клопотаннями депутатів облради з їхніх фондів і 174,5 тис. — із фонду голови обласної ради на підставі висновків її дорадчої комісії з питань виділення коштів на виконання депутатських повноважень. 38 учасникам АТО та їх рідним надано допомогу на суму 170 тис. грн.: 23 тис. — відповідно до клопотань депутатів і 147 тис. — із фонду голови облради.
Про це повідомив на позавчорашній прес-конференції голова обласної ради Василь Скрипничук.Також із розглянутих у серпні й вересні чільником обласної представницької влади 205 письмових скарг, заяв та пропозицій громадян багато звернень стосувалось надання матеріальної допомоги пораненим та сім’ям загиблих учасників АТО. Виділено їм за 38 заявами 144,5 тис. грн. матеріальної допомоги з фонду голови обласної ради.
В. Скрипничук інформував журналістів, що взяв участь у проведеному днями на ТБ «Галичина» телемарафоні на підтримку наших поранених вояків. На жаль, навіть попри оголошене на сході України перемир’я зростає число поранених і загиблих там прикарпатців, яких за останніми даними було відповідно 40 і 106. Голова обласної ради нагадав, що на її 31-й сесії ішлося про забезпечення задіяних в АТО військовослужбовців земельними ділянками комунальної власності, якими розпоряджаються сільські, селищні та міські ради, а тими, що за межами населених пунктів, — держадміністрації. Облрада рекомендувала місцевим радам вирішувати земельні питання за зверненнями учасників АТО і їхніх сімей у терміновому порядку.
— Цих людей, — сказав В. Скрипничук, — хвилює, щоби після надання одноразової допомоги влада про них не забула. Тож, міркую, обласна рада має прийняти довгострокову програму допомоги їм, яка б передбачала соціальний захист батьків загиблих у зоні АТО, сприяння в здобутті освіти дітьми, котрі втратили татів, надання місцевими радами таким сім’ям пільг в оплаті житлово-комунальних послуг.
Кілька місяців тому сам голова обласної ради навідався до військкомату й заявив про своє бажання піти до війська і взяти участь в антитерористичній операції. Чи його намір не змінився?
— Після того я ще двічі зустрічався з військкомом Тисменицького району. Він сказав, що наразі має вказівку призивати в армію чоловіків від 18 до 50 років. Старшим за віком потрібно почекати. Ким в армії себе бачу? За фахом я юрист, тривалий час працював керуючим справами. Тож знаю, що таке робота з документами, оргробота. Гадаю, що там, у зоні АТО, я був би корисним на будь-якій посаді, навіть писаря. Сім’я до мого бажання піти добровольцем на війну ставиться із розумінням, — сказав В. Скрипничук.
А поки що «не міліє» і далі людський потік до кабінету голови обласної ради у дні особистого прийому громадян, тому що до нього краяни звертаються з тими питаннями, які не спромоглися чи й не стараються вирішити посадовці органів самоврядування на місцях. Звертаються зі своїми проблемами й трудові колективи. Скажімо, працівники івано-франківського «Пресмашу» просять керівництво обласної ради не допустити, щоб їхній завод хтось захопив і ліквідував. І воно, звісна річ, зацікавлене у відновленні роботи цього підприємства.
— Та вирішити всі питання, які порушують «пресмашівці», ми могли б лише в тому разі, якби підприємство перебувало у спільній власності територіальних громад області. А так можемо тільки клопотати перед прокуратурою, іншими правоохоронними органами, щоб об’єктивно і грунтовно розглянули звернення його колективу, — сказав В. Скрипничук.
Як оцінює голова обласної ради роботу її постійних комісій?
За останні два роки вони, за словами В. Скрипничука, активізували свою діяльність, кожна взяла участь у підготовці питань на 31-шу сесію ради. Він вважає за доцільне, щоб усі проекти рішень обласної ради попередньо проходили «через сито» відповідних постійних комісій. У засіданнях комісій мають право брати участь із дорадчим голосом, виступати на них і голови районних та міських рад. Щодо активності депутатів, то, зазначив В. Скрипничук, є серед них такі, хто останніми місяцями взагалі не був жодного разу на засіданнях комісії, до якої входить, і на сесіях обласної ради. Тож наступної сесії передбачено розглянути питання про дострокове припинення повноважень кількох депутатів.
— А на виборах 26 жовтня, дай Боже, щоб ми нарешті обрали таку Верховну Раду, якою усі ми були б уперше бодай частково задоволені. Я не хотів би, щоби повторилася ситуація, коли половина чи навіть більше народних депутатів «воювали» проти Української держави. За нікого з кандидатів до парламенту агітувати наших краян не збираюсь, але закликаю обрати людей, котрі відстоюватимуть цю державу.
— На парламентські вибори ви, Василю Михайловичу, не пішли. Будете, напевно, виборювати мандат депутата обласної ради на місцевих виборах? — запитали журналісти.
— На ці вибори, — сказав В. Скрипничук, — я не пішов ні за партійним списком, ні поза ним. Зрештою, ніхто мені того й не пропонував. А чи балотуватимусь у депутати обласної ради, прийму рішення ближче до місцевих виборів. З одного боку, знаєте, я вже втомився бути чиновником, на якого валять усі біди. Уявіть собі, як було голові обласної ради працювати, якщо при мені призначено вже четвертого голову облдержадміністрації. Накопичилася втома. З другого боку, я готовий пройти «народну люстрацію» виборами. Яке моє ставлення до люстрації взагалі? На мою думку, закон «Про очищення влади», як і інші вітчизняні, не є досконалим. Його мінус бачу передовсім у тому, що не всі представники влади потрапляють під люстрацію, тож це фактично закон про вибіркову люстрацію.
В. Скрипничук повідомив, що днями новопризначений голова облдержадміністрації Олег Гончарук уперше зустрівся з представниками депутатських фракцій, головами постійних комісій обласної ради. На адресу обласної виконавчої влади прозвучало аж шість десятків зауважень та пропозицій, їх було зафіксовано, голова ОДА пообіцяв, що всі розгляне і на наступній такій зустрічі дасть більш предметні відповіді на порушені депутатами питання. Зокрема, обласну раду не може не турбувати те, що на сьогодні виконано лише 56% депутатських запитів. Основний їх виконавець — ОДА. В. Скрипничук сподівається на поліпшення цього показника вже найближчим часом.
В орієнтовному порядку денному наступної сесії обласної ради найважливішим він вважає питання про стратегію розвитку області на період до 2020 року:
— Президент України зініціював розробку такої загальнодержавної стратегії, облдержадміністрація підготувала документ обсягом близько 150 сторінок, який розмістимо на сайті обласної ради для того, щоб кожен міг подати свої пропозиції. Тепер порівнюємо відповідність нашої обласної програми президентській і свої висновки сформулюємо до засідання президії облради 13 жовтня. Правила стратегічного менеджменту велять, що довгострокове планування має бути в будь-якій системі, яка хоче розвиватися. Без загальної стратегії не буває локальних планів на завтра чи післязавтра. Треба йти в одному руслі, а не кидатися в різні боки…
На наступній сесії обласна рада має затвердити регіональну цільову Програму розвитку, ремонту та утримання автомобільних доріг в області на 2014—2018 роки. В ній передбачають врахувати і досвід закарпатців, як у цій області розв’язують болючу проблему ремонту автомобільних доріг, використовуючи за нинішнього браку грошей у Держбюджеті фінансові можливості регіону, кооперуючи кошти з різних джерел. Днями кілька депутатів обласної ради та працівників ОДА поїдуть до сусідів вивчати цей досвід.
— А як усе ж із перспективою добування сланцевого газу на Прикарпатті?
— Обласну раду підтримала облдержадміністрація і ми надіслали урядові листа, в якому нагадуємо, що угоду з компанією «Шеврон» на найвищому рівні до кінця так і не підписано, — сказав В. Скрипничук. — Уже не існує спеціально створена київська фірма «від Януковича», яка за участь в реалізації угоди мала отримувати нарівні з нашою областю 10% прибуткових вуглеводнів, тож цю частку ми просимо передати Івано-Франківщині, щоб ми мали їх 20%. Застерігаємо в листі, щоб ту фірму не замінили часом якоюсь іншою: на першому місці мають бути інтереси держави, органів місцевого самоврядування, а не якихось підозрілих приватних структур, які хотіли б на будь-чому нажити бариші.
Іван Гаврилович, Галичина