10 найгучніших пост майданських корупційних скандалів

За кількістю корупційних скандалів нова влада не поступається попередній. Фокус вибрав 10 найбільш гучних скандалів останнього року навколо чиновників, прокурорів і народних депутатів

Біля стін парламенту знову мітингують. На цей раз тут червоні намети з білими принтами "ТСК". За цією абревіатурою ховається вимога до парламенту створити "тимчасову слідчу комісію". Місяць тому екс-глава Держфінінспекції Микола Гордієнко заявив, що уряд розбазарив 3,5 млрд грн, і тепер ідеолог наметового перформансу – народний депутат Сергій Каплін збирає підписи за створення "комісії з розслідування корупції". Звичайно, все це марно – комісії створюють не вуличні підписи, а депутати ВР. Але виглядає шоу ефектно, заодно виконуючи кілька політичних функцій – чинячи тиск на членів Кабміну, підвішуючи парламентську коаліцію, підбадьоруючи Опозиційний блок і даруючи електорату відчуття, що його знову обманюють. Нова влада не краща за стару – ось головна ідея таких акцій, покликаних вживити цю думку у свідомість співгромадян.

"І дійсно, – думає громадянин, -? А де розслідування Чому Кабмін добровільно не дасть вивчити себе на предмет корупції Чому б не створювати слідчі комісії з будь-якого заявою будь-яких чиновників, а потім і просто громадян Навіщо нам Генпрокуратура, якщо уряд міг би просто перевіряти парламент, і навпаки? " Наївно? Так. Навіть нерозумно. Але працює. А працює тому, що суспільство не знайоме з результатами реальної боротьби з корупцією. Не бачачи результатів і конкретних людей на лаві підсудних, суспільство вірить в безкарність і кругову поруку і старих, і нових. І це логічно. Де результати? Кого посадили? Пам’ятайте гучну історію з купівлею морських бурових станцій (вишки Бойка) за сильно завищеними цінами? Можете забути. Тепер і причетні в парламенті, і вишки залишилися в Криму. А немає вишок – немає і кримінальної справи.

Єдина відмінність корупційних скандалів нинішньої влади – їх показова публічність. І нехай більшість таких справ приречені, інформаційний шум навколо них все ж дає надію, що й громадяни задумаються, і діла не загубляться на полицях ГПУ.

1. Звинувачення прем’єра в корупції

Суть скандалу: На початку березня уряд усунув Миколу Гордієнко від виконання обов’язків глави Держфінінспекції, а прем’єр-міністр Арсеній Яценюк доручив правоохоронним органам провести перевірку діяльності керівництва відомства. Головному ревізору країни пред’явили три претензії: необ’єктивність проведення фінансової перевірки концерну "Антонов" (на користь її топ-менеджменту); зловживання фінінспекції під час проведення аудиту великих держкомпаній; відсутність дієвого контролю над державним майном та державними коштами, який повинен був здійснюватися Держфінінспекцією.

У середині березня вже відсторонений від посади Микола Гордієнко звинуватив Арсенія Яценюка в тому, що прем’єр нібито очолив корупційні схеми Азарова – Януковича, завдавши державі збитків в 7,6 млрд грн. За словами чиновника, торік його відомство провело близько 4 тис. перевірок та нарахувало в два рази більше збитку, ніж за аналогічний період 2013-го. Резонансною заявою Миколи Гордієнка зацікавився генпрокурор і навіть пообіцяв допитати прем’єра. Однак через два тижні його заступник Володимир Гузир повідомив, що в свідченнях глави уряду немає потреби. Після цього кампанію проти Арсенія Яценюка підхопили парламентарії: фракція партії "Батьківщина", депутати від партії "Свобода", група "Воля народу" та інші вимагали створити у Верховній Раді тимчасову слідчу комісію для розслідування заяви Миколи Гордієнка.

Удар у відповідь колишньому главі Держфінінспекції завдали екс-керівник Укрзалізниці Борис Остапюк і колишній комерційний директор Укрпошти Василь Веселий. Вони звернулися до МВС із заявою про те, що посадові особи Держфінінспекції вимагали у них хабарі. Зокрема, за словами Бориса Остапюка, Микола Гордієнко через посередників вимагав у нього $ 500 тис. за складання позитивного акту за результатами перевірки підприємства.

Підсумок: На спільному засіданні Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та Комітету ВР з питань боротьби з корупцією Микола Гордієнко скоротив суму збитку державі, раніше приписувану їм Кабміну Яценюка, до 3,5 млрд грн. Чиновник також не зміг пояснити, яким чином до розкрадання цих коштів причетний особисто прем’єр. Створити ТСК з розслідування діяльності уряду депутатам не вдалося – передбачувану корупцію в Кабміні буде шукати депутатська робоча група. Її робота повинна закінчитися до 7 травня. А за заявами Бориса Остапюка і Василя Веселого проти Миколи Гордієнка завели кримінальну справу про хабарництво.

2. Кримінальна справа Швейцарії проти народного депутата

Суть скандалу: Про те, що голова Комітету ВР з питань ПЕК Микола Мартиненко є героєм корупційного розслідування, стало відомо завдяки березневій публікації в газеті SonntagsZeitung. Видання повідомило, що швейцарська прокуратура підозрює панамську компанію Bredcrest Інвестиції, належну "фронтовику", в отриманні хабара в розмірі 30 млн швейцарських франків від постачальника обладнання для атомних електростанцій Skoda JS. Формально переказ коштів був оформлений як оплата за консультаційні послуги щодо виходу на український енергетичний ринок, контракт діяв в 2009-2012 роках. Сам Микола Мартиненко звинувачення на свою адресу називає маніпуляцією фактами, а видання, які першими оприлюднили інформацію про кримінальну справу, – жовтими, а також пов’язаними з російським фінансуванням.

Підсумок: Для Миколи Мартиненка скандал не мав наслідків. Народний депутат і раніше очолює Комітет ВР з питань ПЕК.

3. Боротьба за контроль над Укртранснафтою

Суть скандалу: В середині березня наглядова рада Укртранснафти відсторонила від керівництва компанією лояльного до олігарха Ігоря Коломойського менеджера Олександра Лазорко. Спроба позбавити дніпропетровського губернатора контролю над стратегічно важливою для його бізнесу держкомпанією вилилася у конфлікт з військовими, які представилися учасниками добровольчого батальйону "Дніпро-1". Ці люди захопили будівлю Укртранснафти і не давали новому керівництву потрапити на робочі місця.

Підсумок: Ігор Коломойський позбувся поста глави Дніпропетровської облдержадміністрації, замість Олександра Лазорко на посаду в. о. голови правління Укртранснафти призначили спочатку Юрія Мірошника, потім Сергія Сукало і нарешті 22 квітня – Романа Сидорака. До 10 серпня повинен пройти відкритий конкурс на посаду глави держпідприємства.

4.Затримання керівництва Державної служби з надзвичайних ситуацій

Суть скандалу: Під час одного з березневих засідань Кабміну представники МВС публічно наділи наручники чолі ДСНС Сергію Бочковському, а також його заступнику Василю Стоєцькому. За версією слідства, чиновники організували корупційну схему тендерної закупівлі паливно-мастильних матеріалів за завищеними цінами. Частина коштів компаній – переможців тендерів перераховувалася на особисті рахунки керівництва ДСНС, зареєстровані на Кіпрі і о. Джерсі.

Підсумок: Керівники ДСНС звільнені, затримані і відпущені під заставу.

5. Звільнення керівництва Державної фіскальної служби

Суть скандалу: Службове розслідування відносно керівництва Державної фіскальної служби почалося в кінці лютого з ініціативи Арсенія Яценюка. Прем’єр пояснив своє рішення скаргами бізнесменів, які стверджують, що у відомстві процвітає корупція. Комісія на чолі з міністром економіки Айварас Абромавічусом рекомендувала зберегти посаду за главою ГФС Ігорем Білоусом і звільнити його заступників – Володимира Хоменка та Анатолія Макаренка.

Підсумок: Кабмін прийняв відставку Ігоря Білоуса за власним бажанням, а його заступників звільнив.

6. Саботаж закупівлі ліків Міністерством охорони здоров’я

Суть скандалу: У жовтні минулого року Арсеній Яценюк звинуватив керівництво Міністерства охорони здоров’я в невиконанні плану із закупівлі ліків. У зв’язку з цим главу відомства Олега Мусія усунули з посади, а його заступника Руслана Салютін звільнили. Примітно, що зняти з посади останнього глава МОЗ просив прем’єра ще у липні: за твердженням Олега Мусія, саме Салютін саботував проведення тендерів.

Підсумок: Після відсторонення керівництва МОЗ виконання обов’язків глави відомства поклали на заступника міністра Василя Лазоришинця, який відновив тендерні закупівлі ліків. Олега Мусія обрали народним депутатом, він увійшов у фракцію БПП.

7. Присвоєння 140 га землі сім’єю заступника генпрокурора

Суть скандалу: Присвоєння 140 га земель з водоймами в Київській області сім’єю заступника генпрокурора Анатолія Даниленка спливло на поверхню завдяки журналістському розслідуванню. Спочатку території належали держпідприємству "Забір’я". Однак, за інформацією програми "Наші гроші", поступово їх вдалося перепродати і переоформити таким чином, що новим власником земель стала фірма "Солтанівка Каскад". У числі засновників підприємства – син Анатолія Даниленка В’ячеслав. У ході розслідування журналісти також виявили, що заступник генпрокурора, який останні 10 років працював тільки на держслужбі, володіє великим маєтком у с. Хлепча Київської області.

Підсумок: Скандал не спровокував відхід Анатолія Даниленка з ГПУ. Заступник генпрокурора був звільнений лише після відставки генпрокурора Віталія Яреми.

8.Звільнення керівництва Південно-Західної залізниці

Суть скандалу: Журналістське розслідування програми "Наші гроші" виявило, що керівник Південно-Західної залізниці Олексій Кривопішин нібито побудував спортклуб Олімпійське село на бюджетні кошти. Це викликало обурення прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, тому з його ініціативи 4 березня главу підприємства усунули з посади. Тимчасовим в. о. керівника компанії уряд призначив Володимира Тягульского, проте на робоче місце 16 березня його не пустили люди в камуфляжі, яких, за повідомленням Укрзалізниці, координував начальник адміністративної служби Олексій Коновал. У відповідь на це і. о. гендиректора Укрзалізниці Максим Бланк звільнив все керівництво Південно-Західної залізниці. Співробітники підприємства відмовилися виконувати це рішення. Пізніше Бланк заявив, що не має претензій, і скасував свій наказ.

Підсумок: На початку квітня Кабмін звільнив з посади Олексія Кривопішина та призначив в. о. глави ПЗЗ Володимира Тягульського.

9.Конфлікт між заступником генпрокурора та прокурором Києва

Суть скандалу: В середині березня Генпрокуратура відкрила кримінальне провадження проти прокурора Києва Сергія Юлдашева за перевищення службових повноважень. У відповідь прокуратура Києва відкрила кримінальне провадження проти колишнього начальника управління прокуратури Києва, сина заступника генпрокурора Олексія Баганця – Віталія. Останньому інкримінували "кришування" незаконного грального бізнесу.

Підсумок: Генпрокурор Віктор Шокін звільнив Олексія Баганця, Сергій Юлдашев позбувся посади відповідно до закону про люстрацію.

10. Боротьба за право поставляти вугілля

Суть скандалу: Розгляд, пов’язаний з нібито завищеною ціною на вугілля, що поставляється з Південно-Африканської Республіки через компанію стали Мон Торгівля, почалося з подачі президента. 7 листопада минулого року на засіданні РНБО Петро Порошенко доручив ГПУ перевірити, наскільки прозоро була проведена операція по покупці 1 млн т південноафриканського палива. Генпрокуратура допитала керівництво держкомпаній Укрінтеренерго (укладала контракт на постачання вугілля з ПАР), Центренерго (для якої призначався це вугілля) і міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Продана. У ГПУ стверджували, що закуплене вугілля поганої якості, тому не горить в українських ТЕС. Після скандалу Україна закупила ще два кораблі вугілля у тієї же компанії, проте претензій до його якості більше не було. Згідно з однією з версій, скандал навколо поставок вугілля з ПАР був спровокований для того, щоб схилити Україну до покупки палива з окупованих територій Донбасу, а також Росії.

Підсумок: Після допитів ніхто не був затриманий або заарештований, зараз Україна закуповує вугілля українських компаній, розташованих у зоні АТО.