Сергій Тігіпко каже: «ми щодня збираємося, обговорюємо пенсійну реформу. Я хочу знати, хто і де збирається? Я днями обдзвонив знайомих експертів з питань соціальної політики, і жоден з них, зокрема й фахівців Академії наук України, не залучений до напрацювання законопроектів з пенсійної реформи».
Павло Розенко, колишній перший заступник міністра праці та соціальної політики України.
Цими словами, сказаними в інтерв’ю газеті «Україна молода», П. Розенко, який сам є одним з експертів з питань соціальної політики, практично вичерпно окреслив суть одного з чергових сюрпризів, який, образно кажучи, може лягти чи не найголовнішим «подарунком» від уряду під новорічну ялинку українців. Бо за останніх дев’ять місяців, впродовж яких на міністерсько-кабмінівській «кухні» ведеться поспішна підготовка до реформування системи пенсійного забезпечення, на суд громадськості ще не винесено жодного готового документа. І не проведено ні одного публічного обговорення, яке б нарешті дозволило принаймні зрозуміти, що очікує мільйони українців у такій надто чутливій сфері, як державні гарантії їхньої принаймні не геть злиденної старості. Та наразі у пресу просочуються лише фрагменти окремих відомостей, котрі лишень посилюють занепокоєння людей. Що ж готується?
Пенсійна «порохова бочка»
Те, що завдяки веб-сайту Wikileaks, який оприлюднив конфіденційну переписку американських дипломатів, стало відомо, що у списку умов, за яких Міжнародний валютний фонд погодився надати Україні рекордну позику, першим рядком стоїть вимога проведення пенсійної реформи, можна вважати цілком логічним. Не лише на переконання американських експертів, але й наших власних, небагата Україна не спроможна витрачати на пенсії 17-18 відсотків ВВП, що відбувалося у нас в останні роки. У 2010-му обсяг пенсійного бюджету підбирається до 200 млрд. грн. і третина цієї суми, за висновками фахівців, – це повітря. Гроші, яких бракує у Пенсійному фонді, беруть з Держбюджету, який … також дефіцитний. Фактично наша держава дедалі глибше поринає у борги.
Зауважимо, що на переконання ряду фахівців, пенсійну реформу слід було проводити ще у 2004 році, коли вітчизняна економіка була на піднесенні, а також були надходження від приватизації та, що найважливіше, значна частина пересічних українців заробляла більше і добробут родин став зростати. Люди почувалися впевнено.
Однак тоді, у запалі за політичну владу в країні сприятливий момент для системних економічних реформ був упущений. Більше того, провідні політичні сили держави не скупилися на соціальні обіцянки і держава обтяжувала себе новими зобов’язаннями. І тепер, у найнесприятливіший момент, суспільство, образно кажучи, опинилося на пенсійній «пороховій бочці».
Хто платитиме за реформу?
Директор Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України академік Елла Лібанова, як пише журналістка «Дзеркала тижня» Н. Яценко, не втомлюється повторювати: реформи завжди проводяться за чийсь рахунок. Хто ж платитиме за пенсійну реформу?
Формально, в Україні нині діє трирівнева пенсійна система – солідарна система, кошти якої збираються у Пенсійному фонді, накопичувальна система та недержавні пенсійні фонди. Проте насправді, як зауважує П. Розенко, накопичувальна система наразі не працює, а недержавні пенсійні фонди погрузли в кризі. Отож залишається, власне, лишень солідарна система. Це, як відомо, коли за рахунок відрахувань на зарплату нині працюючих українців мали б виплачуватися пенсії тим, хто вже знаходиться на заслуженому відпочинку.
Сама солідарна система пенсійного забезпечення може бути ефективною, однак лише за певних умов. Зокрема, якщо працездатних людей у суспільстві – переважна більшість, а людей похилого віку – обмаль. Звідси, власне, і «ростуть ноги» у наміру підвищити пенсійний вік на п’ять років. Передусім, для жінок, про що вже проговорювалися навіть самі урядовці. А також і для чоловіків, про що свідчать розсекречені веб-сайтом Wikileaksматеріали американських дипломатів. Тобто, одним, так би мовити, махом істотно зменшити чисельність майбутніх пенсіонерів в Україні.
Щоправда, стосовно підвищення пенсійного рівня для чоловіків, як повідомляє «Дзеркало тижня», наразі навіть у команді розробників урядового проекту пенсійної реформи немає єдності. Це пояснюється морально-етичними факторами. За даними П. Розенка, середня тривалість життя чоловіків становить лише 63,5 роки. Тобто, ухваливши цю норму, держава фактично просто позбавляє середньостатистичного українця права на ним же зароблену пенсію.
Та є ще й друга умова, за якої солідарна система пенсійного забезпечення може бути достатньо працездатною. Вона передбачає задіяння урядом відразу двох значимих джерел наповнення Пенсійного фонду. Перше – це виведення з офшорів доходів українських олігархів та виведення з тіні в середині країни зарплат і доходів, з яких внески до ПФ наразі не сплачуться. В інтерв’ю «Україні молодій» колишній перший заступник міністра праці та соціальної політики України зазначає: «Зараз влада публічно визнає, що близько 40 відсотків економіки перебуває в тіні. Аналітики кажуть про 50. це означає, що щороку в тіньовому секторі економіки виплачується тіньової заробітної плати на суму 120-130 мільярдів гривень. Щорічно Пенсійний фонд недоотримує близько 50 мільярдів гривень внесків». Другий важливий резерв – це підвищення зарплат тим, хто працює, а відповідно, і збільшення відрахувань до ПФ. «Без підвищення зарплат в Україні пенсійну реформу втілити не вдасться, – переконаний Павло Розенко. – коли в нас середня зарплата 2 300 гривень, пенсія не може бути вищою ніж зараз. І це потрібно робити! Рівень ВВП нашої держави дозволяє нині збільшити заробітну плату без шкоди для економіки щонайменше у два-два з половиною раза. Для прикладу: ВВП Польщі на душу населення приблизно у 2,5-3 рази більший, ніж в Україні. Але зарплата у Польщі вища за українську у вісім-десять разів. Чому польський рівень ВВП витримує такий рівень зарплати, а український – ні?».
Додатково можна сказати й про ще одне джерело наповнення ПФ. Як відомо, десь 5-6 мільйонів українців нині працюють на заробітках за кордоном. За деякими даними, лише додому на Івано-Франківщину вони щорічно переказують 1-1,5 мільярда доларів. Більшість з них, безперечно, вже нині думає і про трудовий стаж, і про перспективи пенсійного забезпечення на старості. Але, мабуть, лише одиниці роблять відрахування зі своїх зарубіжних заробітків до ПФ, оскільки надто великою є недовіра до офіційних інститутів власної держави.
Пенсіонерів скоротити, пенсії – зменшити?
Втім, схоже, замість виведення на пенсійне «поле битви» ось цих стратегічних резервів, урядовці поки що наполегливо напрацьовують ймовірні варіанти скорочення видатків Пенсійного фонду. Що, якщо називати речі своїми іменами, все ж більше нагадує чистку балансу ПФ, ніж реформу системи пенсійного забезпечення. І, наприклад, за даними «Дзеркала тижня», в наступному році загалом завдяки пропонованим змінам уряд має намір вивільнити орієнтовно 6 млрд. грн.
Із тих уривків інформації, що наразі просочилася у пресу, загалом слід очікувати наступних змін. По-перше, попри те, що уряд переконливо запевняє, що пенсійна реформа ніяким чином не торкнеться тих, хто вже має у кишені пенсійне посвідчення, факти, однак, свідчать про протилежне. Наступна реформа вже аукнеться працюючим пенсіонерам. Зокрема передбачається, що на «підвищення надбавки за наднормативний стаж і доплати до прожиткового мінімуму» при його збільшенні вони зможуть розраховувати лише тоді, коли звільняться з роботи.
Плюс до цього, аналітики побоюються, що якщо нормативний стаж для призначення пенсій за віком таки збільшать на 10 років – до 30 років для жінок та 35 – для чоловіків, то відповідно на ті ж 10 років скоротиться стаж наднормативний, що дозволить ПФ виплачувати надбавки за наднормативний стаж вже у менших розмірах. На практиці, припускають, це відбудеться так: незважаючи на підвищення прожиткового мінімуму для непрацездатних, трудові пенсії 8,5 млн. людей похилого віку майже не виростуть. За даними «Дзеркала тижня», завдяки цьому уряд вже в 2011 році має намір зекономити 3,33 млрд. гривень. Газета констатує, що середньостатистичному пенсіонерові попросту недоплатять 33 грн. в місяць, або ж 392 грн. за рік.
До працюючих пенсіонерів, якщо пропозиції уряду схвалять парламентарі, застосують також механізм не підвищення доплати до прожиткового мінімуму. Наприклад, з 1 грудня ц. р. мінімальна пенсія зросла з 723 до 734 грн. Так само плавно її підвищуватимуть і в наступному році. Але це не стосуватиметься тих 2,8 мільйона людей, котрі отримують і пенсію, і зарплату.
Але значно більші зміни очікують, судячи з попередньої інформації українців, котрі ще тільки наближаються до пенсійного порогу. Зокрема, йде мова про наступне:
нормативний стаж для призначення трудової пенсії планується збільшити з 20 до 25 років для жінок та з 30 до 35 років – для чоловіків;
мінімальний стаж, що дає право на одержання пенсії за віком, планується підвищити з 5 до 15 років. Тим українцям, котрі з якихось причин не зможуть заробити 15-річного страхового стажу, «світить» соціальна пенсія, яку, зауважимо, не планується підвищувати до рівня прожиткового мінімуму шляхом встановлення адресних доплат;
пенсійна реформа не торкнеться шахтарів – таке доручення уряду дав особисто Президент України В. Янукович на спеціальній нараді. Також Кабінет міністрів наразі розглядає можливість прирівняти лікарів, учителів і працівників культури у частині пенсійного забезпечення до держслужбовців. Але поки що не відомо, чи це буде зроблено насправді. Так само передбачається знизити пенсійний вік для жінок, котрі мають троє і більше дітей, хоча до цієї ідеї різко негативно ставиться МВФ. А також, можливо, жінкам у віці 55 років і вище встановити «дуже високу», як наголошують експерти, доплату до пенсії за кожний відпрацьований рік. Проте остаточно це питання також ще не вирішене;
жорстке рішення планується прийняти з приводу дострокових пенсій, отриманих українцями у зв’язку з скороченням штатів та за станом здоров’я. Тим, хто попри призначену пенсію продовжує працювати, її просто припинять виплачувати до моменту досягнення такими людьми пенсійного віку. Тобто, за принципом: якщо працюють, то скорочення штатів чи проблеми зі здоров’ям тут ні при чому.
І, насамкінець, декілька слів про декларовані наміри уряду обмежити максимальні розміри пенсій. Адже окремі, як їх фахівці називають, спецпенсіонери при середній пенсії в Україні, що лише трохи перевищує 1 100 грн., нині отримують пенсійне забезпечення у розмірі і 10, і 20 і, як пишуть, навіть 50 тисяч гривень. Проте, оскільки стосовно цих пенсій є відповідне рішення Конституційного суду, то, маже за одностайним висновком експертів, з ними Кабінет міністрів вдіяти вже нічого не зможе. Пропоновану урядовцями зміну – обмежити максимальний розмір пенсії сумою у 12 прожиткових мінімумів, що зараз становить 8 808 грн., швидше всього зможуть застосувати лише до тих, хто надалі виходитиме на пенсію з 1 січня 2011 року.
Якщо, звичайно, Пенсійна реформа у її нинішньому вигляді пройде. І через парламент, і, що не виключено, через ще один майдан. Цілком ймовірно, значно потужніший, ніж той, який зібрав все таки ухвалений Податковий кодекс.
Микола ПЕТРИЧУК.