Минулої неділі у Києві в Патріаршому соборі Воскресіння Христового відбулася інтронізація новообраного глави УГКЦ Святослава Шевчука. Церемонія введення на престол розпочалася з хресної ходи від церкви Благовіщення Богородиці до Патріаршого собору. У святкуваннях взяли участь понад 350 священиків з усіх єпархій та екзархатів УГКЦ а також близько 60 ієрархів УГКЦ та інших Східних католицьких Церков.
Чин інтронізації
Секретар Синоду єпископів УГКЦ владика Богдан (Дзюрах) зачитує рішення Синоду єпископів УГКЦ про обрання владики Святослава на пост Глави УГКЦ. О 10.00 новообраний Глава Церкви сходить на архиєрейський амвон («кафедру» у центрі храму). Главі Церкви митрополит Іван (Мартиняк) вручає предстоятельський омофор, митрополит Степан (Сорока) — панагію та енкольпіон, митрополит Лаврентій (Гуцуляк) вручає митру. Жезл — символ прийняття нової влади і нових повноважень — майбутній Першоєрарх Церкви отримує з рук Архиєпископа Львівського Ігоря (Возьняка), який до звершення інтронізації виконує обов’язки Адміністратора УГКЦ.
Напередодні, після оголошення про вибір Глави Церкви, Блаженніший Любомир (Гузар) вже передав владиці Святославові літургійні відзнаки Верховного Архиєпископа — енколпіон (медальйон з мощами), панагію та хрест, в яких колишній Глава Церкви упродовж минулого десятиліття служив Літургії. Своє предстоятельське богослужіння владика Святослав почав молитвою входження на престол. Після цього виголошується «Молитва за Патріарха», запроваджена патріархом Йосифом Сліпим. Центральним літургійним моментом інтронізації, за візантійською традицією, є обряд посаження на горне сідалище, в ході якого митрополити і старші єпископи тричі зводили владику Святослава на престол глави УГКЦ, Верховного Архієпископа Києво-Галицького, митрополита Київського, єпископа Кам’янець-Подільського.
В церемонії інтронізації взяло участь близько 60 ієрархів УГКЦ та інших Східних католицьких Церков, зокрема єпископи Мелхітської Греко-Католицької Церкви на чолі з Патріархом Антіохії Григорієм ІІІ (Лагамом), Секретар Конгрегації для Східних Церков Архиєпископ Кирил Василь, Апостольський Екзарх для католиків візантійського обряду в Сербії та Чорногорії Преосвященний Владка Юрій (Джуджар), Архиєпископ Пряшівський для католиків візантійського обряду Високопреосвященний Владика Іван (Баб’як), архимандрит Ян Сергій (Гаєк) з Білоруської Греко-Католицької Церкви.
На інтронізацію прибув Глава УПЦ КП патріарх Філарет, який ще 25 березня листовно привітав Блаженнішого Святослава такими словами: «Ваші попередники, владики Андрей Шептицький, Йосип Сліпий, Любомир Гузар, визнавали потребу й необхідність порозуміння в Україні між православними та греко-католиками, утверджували українську ідентичність Греко-Католицької Церкви. Сподіваюся, що в період Вашого керівництва в УГКЦ набудуть свого подальшого розвитку позитивні досягнення попередніх часів.
Зараз перед християнами в Україні з новою силою постають виклики занепаду суспільної моралі, руйнування традиційних сімейних цінностей, наступу агресивного секуляризму, поширення споживацтва й бездуховності. Дати на ці виклики належну відповідь, засновану на традиційних для українського народу християнських духовних, моральних, культурних цінностях – поле для співпраці Київського Патріархату і УГКЦ. Основи цієї співпраці було закладено в попередні роки, тому сподіваюся на її плідне продовження».
Прислала свого представника — митрополита Іларіона — й УПЦ Московського Патріархату.
Також на церемонії були присутні екс-Президент України Віктор Ющенко, представник Адміністрації Президента, посол США в Україні Джон Теффт, а від Івано-Франківської області — очільники влади: голова облради Олександр Сич та голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк, ряд голів районних рад та адміністрацій.
На завершення інтронізації владика Святослав проголосив своє перше патріарше слово. Відтепер нового главу УГКЦ надалі літургійно величатимуть як патріарха.
Декілька штрихів до біографії Глави Церкви
Нагадаємо, що новий Глава УГКЦ є наймолодшим серед єпископів УГКЦ та четвертим за віком серед наймолодших католицьких архиєреїв у світі. Незважаючи на свій доволі молодий як для єпископа вік, він має солідну богословську освіту. Блаженніший здобув ступінь бакалавра навчаючись на богословському факультеті Папського університету св. Томи Аквінського в Римі. Там же з відзнакою захистив докторат Summa cum laude в галузі богословської антропології та основ морального богослов’я візантійської богословської традиції. Перебував на важливих церковних посадах. З 2002-го по 2005 рік був особистим секретарем глави УГКЦ Любомира Гузара та керівником патріаршої курії. Оскільки Блаженніший Святослав зростав і виховувався в Україні, не лишнім буде згадати, що він добре знає українські реалії. Зауважимо, що з Прикарпаттям Блаженнішого пов’язують не тільки родинні корені. Покійний отець Михайло Косило, який був викладачем і виховником підпільної духовної семінарії Станіславівської єпархії, був одним з тих, хто мав вирішальний вплив на священиче покликання Святослава Шевчука. Пізніше Блаженніший так висловиться про свого духовного наставника: «Завдяки його харизматичному (в доброму сенсі цього слова) впливові я рішився на цю дорогу і саме в неодруженому стані, бо в тому часі послужити Церкві потрібно було до кінця. Це означало зректися своїх приватних планів на майбутнє і взяти на свої плечі це Христове ярмо переслідуваної Церкви та їй послужити».
До позитивних якостей новообраного Глави УГКЦ слід віднести і його відданість християнським традиціям. В недалекому минулому він часто знаходив час відвідати Брошнів-Осаду, відслужити там Службу Божу, вклонитися могилі діда Івана в та покласти вінок на могилі хресної мами Марії Вінтон. До слова, жителі Брошнева-Осади та їх парох о. Зіновій Божик його вибір на Главу Церкви зустріли з піднесенням і запрошують Блаженнішого при першій-ліпшій нагоді їх відвідати.
Стратегія розвитку УГКЦ
Блаженніший Святослав Шевчук вже в своєму першому Патріаршому слові відмітив історичну роль УГКЦ в недалекому минулому українського народу, та окреслив її стратегічну мету: «Наша Церква у ХХ-му столітті пішла за Своїм Спасителем до кінця. Аж до тотальної заглади на своїй рідній землі і, здавалося б, смерті. Однак ця смерть сотень тисяч наших мирян, священиків, монахів та монахинь на чолі з нашим єпископатом була смертю хресною. А тому і животворящою. Наші батьки, діди і прадіди цим самим об’явили нам, своїм нащадкам, а через нас і вільній незалежній Україні силу і непереможність Чесного і Животворящого Хреста Господнього. У своєму знеславленні, приниження і низходженні наша Церква стала саме на цьому місці, місці Воскресіння, коли Сам Небесний Отець прославляв Її воскреслу Своєю нетлінною Славою, Славою. «Христу Твоєму поклоняємось Владико і Святеє Воскресення Твоє славимо».— Для мене, молодого, можливо, щойно народженого Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви, ці слова є підсумком минулого нашої Церкви, сенсом ЇЇ сучасного і дороговказом на майбутнє. Сьогодні ми, спадкоємці Володимирового хрещення, відчуваємо єдність та тяглість з нашою історією та традицією, переймаємо дорогоцінний спадок наших великих попередників: Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького, Патріярхів Йосипа, Мирослава-Івана та Любомира. Сьогодні ці мужі теплою рукою Любомира благословляють нас на весь цей скарб живим, промовистим для сучасного українця. Святість об’єднаного Божого люду є і буде стратегію розвитку нашої Церкви. Вона живе і діє як єдине тіло у цілому світі, як Церква Вселенського масштабу, Вона є і буде душею українського народу, щоб його освячувати, відкрити його серце до свого брата і сусіда, щоби зберегти наш люд, як люд Божий, і вести його до спасіння і до життя вічного».
Особливо втішає те, що Блаженніший свідомий місця УГКЦ в світі й в Україні. В інтерв’ю радіо «Свободі» минулої суботи владика Святослав зазначив, що «перед нашою Церквою сьогодні стоїть великий виклик інкультурації благовісті Євангельської. Не лише, скажімо, в тих культурах, в яких сьогодні наша церква живе поза межами України, але так само і в нашій Україні». Щодо єдності українських Церков Київської традиції, то Блаженніший Шевчук вважає себе послідовником кардинала Гузара: «Ми завжди солідаризувалися і будемо солідаризуватися з братами-православними Київського патріархату. А з іншого боку, будемо простягати руку до всіх інших православних церков, які існують в Україні».
Нагадаємо, що завтра відбудеться перша прес-конференція Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава (Шевчука).
Роман ІВАСІВ