20 років без ремонту. Благодійну їдальню івано-франківського Карітасу нарешті відремонтують. Від початку заснування закладу тут ще жодного разу не проводили ні поточних, ні капітальних ремонтів. Приміщення та комунікації були в жалюгідному стані. Санстанція навіть дала припис на закриття благодійної установи. 150 знедолених родин могли залишитись без єдиної можливості бодай раз на день нормально харчуватись.
«Для більшості наших відвідувачів благодійний обід є неабиякою підтримкою. Не всі мають гроші навіть на хліб, не кажучи вже про гарячі страви», – розповідає Наталія Козакевич
В благодійній їдальні Петро харчується щодня. Обіди з «Карітасу» приносить додому ще для трьох маленьких діток та дружини. Постійної роботи у чоловіка не має, тому часто доводиться зводить кінці з кінцями. Порятунку завжди шукає у благодійному фонді.
«Кожного разу приходиться думати, де взяти гроші на харчі, не говорю про проблеми з одягом та взуттям. Родина через алкогольну залежність дружини перебуває на обліку у службі у справах дітей», – ділиться проблемами відвідувач Карітасу. – Докладаю великих зусиль, щоб забезпечити дітей всім необхідним» .
Таких сімей в івано-франківському БФ «Карітас» – десятки. У кожного своя історія життя : інколи сумна, інколи навіть трагічна. Цим людям потрібно якнайбільше уваги та підтримки, запевняє керівництво івано-франківського Карітасу. Тому й звернулися за допомогою до Олександра Шевченка.
«Господь допускає біду і дає людей, які допомагають її подолати. Такою людиною для БФ «Карітас» став місцевий підприємець Олександр Шевченко», – каже директор івано-франківського Карітасу о. Володимир Чорній. – Милосердя п. Олександра – підтвердження його активної громадської позиції, соціальної відповідальності перед самотніми, хворими та нужденними громадянами нашого міста»
Благодійник переконаний – заможні люди повинні допомагати потребуючим.
«Долучився до реконструкції їдальні, щоб всі бідні люди мали належні умови для перебування в благодійному фонді. Хочу, щоб малозабезпечені відчували себе таким ж, як і звичайні люди» – підсумовує Олександр Шевченко. – Не треба забувати, що будучи багатим можна стати і бідним. Заможна людина – це та, яка може і хоче допомагати знедоленим».

