У скрутному становищі опинилася єдина школа мистецтв у Яремчі. У січні місцева влада на третину врізала зарплату педагогам. Тепер із дітьми займаються по 12 годин на тиждень замість мінімальних 18. До того ж понад триста дітей, які відвідують школу, тісняться у зведених класах.
30 замість передбачених планом 12 дітей займаються у класі хореографії. Та й ті – різного віку. Такого за 33 роки роботи у школі мистецтв учитель хореографії Надія Мушій не пригадує. Каже, тепер на одному занятті доводиться викладати відразу три навчальні програми.
Надія Мушій, викладачка хореографії:
– Одні стають біля станка. Стає так тісненько. Щоб зробити рух, менші сідають на підлогу, там роблять розминку, розтяжку. Старші роблять свій рух, а інша група може просто стояти і чекати, коли дійде до них черга.
Скаржаться і діти. Якщо теоретичні заняття ще можна якось пересидіти у переповнених класах, то на практичних доводиться штовхатися.
Ангеліна Павлік, вихованка Яремчанської школи мистецтв:
– Було менше дітей, було добре танцювати, ставати на станки, робити розтяжки. Але пізніше прийшло більше дітей, і в нас не стало місця.
У Яремчанській музичній школі навчаються діти з усіх довколишніх сіл. Батьки цьогорічних випускників побоюються, що документів про закінчення закладу в такій ситуації їхні діти не отримають.
Оксана Арсенич, мама 10-річної піаністки:
– Читається лише одна спеціальність – фортепіано. Сольфеджіо, цього року не читається. Почалися отакі непорозуміння, і зараз ці заняття не проводяться.
Чиновники пояснюють – кошти, виділені з держбюджету на культуру Яремчі, поділили порівну – між бібліотеками, будинками культури і школою мистецтв. Виділений на утримання навчального закладу мільйон гривень – лише половина від потреби. У попередні роки педагогів рятували дотації з місцевої казни. Та цьогоріч грошей звідти не дали. В обласному управлінні культури пообіцяли вирішити проблему найближчим часом.
Володимир Федорак, начальник управління культури Івано-Франківської ОДА:
– Таких прецедентів в попередні роки в нас не було. Тут вже депутатський корпус має розуміти і подумати не тільки про саму школу, але й власне про дітей, які є головним критерієм в цій ситуації.