Це контраверсійне запитання розглянув черговий пленум обласної організації НСЖУ. Прикарпатська журналістська організація, яку очолює заслужений журналіст України Вікторія Плахта, протягом останніх двох років проводить свої пленуми в різних районах області. Цього разу члени правління, керівники засобів масової інформації Івано-Франківщини зібралися в щойно відкритому конференц-залі ГОТЕЛЬНО-ВІДПОЧИНКОВОГО КОМПЛЕКСУ "ГОРГАНИ" в Яблуниці — найбільшому на Прикарпатті, в якому в комфортних умовах можуть працювати до 200 учасників різноманітних бізнесових і наукових заходів.
Основне питання порядку денного пленуму — роздержавлення комунальних засобів масової інформації. Наголошувалося: тема роздержавлення і реформування комунальних та державних ЗМі «мусується» в суспільстві вже більш як 15 років. Однак сьогодні вона як ніколи близька до цього, адже роздержавлення преси викликане необхідністю виконання давніх зобов’язань України перед ПАРЄ і є вимогою Європи до України перед підписанням угоди про асоціацію.
За словами голови обласної організації НСЖУ, процес роздержавлення комунальних ЗМі давно назрів. «Якщо його затягнути зараз, то скоро не буде що роздержавлювати, — сказала Вікторія Плахта. — У деяких районах і містах органи влади виходять зі складу співзасновників. Щоправда, більшість комунальних засобів масової інформації наразі не готові до реформування. За винятком декількох, серед них — редакційно-видавничий комплекс «Злагода» в Тлумачі, де вже давно відмовилися від бюджетної дотації, а перейшли на договірні умови висвітлення діяльності органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування. У деяких районах існують суперечності між співзасновниками, є певний тиск на редакційні колективи».
На думку журналістської спільноти, в законопроекті «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», перше читання якого вже відбулось у Верховній Раді на початку вересня, враховано більшість ключових вимог спілки. Серед позитивних його аспектів — безплатна передача майна редакціям, питання соціального захисту журналістів, зокрема щодо виходу на пенсію. Та все ж у ньому не враховано деякі важливі питання, на яких наполягала спілка. Зокрема, не передбачено положення про тимчасову фінансову підтримку з бюджету на період реформування. «Ні для кого не секрет, — наголошувалося на пленумі, — що районна преса практично вся збиткова, тож є ризик, що без такої підтримки вона не виживе. Тому потрібно, аби цей пункт було до другого читання внесено в законопроект».
Насторожують і стислі терміни реформування: на пілотний період відведено рік, а на реформування інших ЗМі — два роки.
На пленумі зазначалося: комунальні ЗМі вже від сьогодні мають готуватися до переходу на самозабезпечення, скорочуючи видатки, збільшуючи доходи від реклами та нарощуючи інші джерела фінансування, зрозуміти і вивчити
аудиторію та робити газету такою, аби вона була потрібна читачеві.
На пленумі йшлось і про ситуацію щодо фінансування комунальних ЗМі області. Хтось із співзасновників фінансує свої видання краще, хтось — гірше, однак, як свідчать цифри, жодне з прикарпатських комунальних видань не фінансується достатньо, пропорційно до співзасновництва. Обговорюючи це питання, учасники журналістського пленуму внесли низку пропозицій. Зокрема після роздержавлення комунальних ЗМі хоча б на певний період звільнити ЗМі від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток, передати редакційним колективам у власність приміщення, якими вони тривалий час користуються, щоб співзасновники дотримувалися пропорційних фінансових зобов’язань, у перехідний період надали допомогу редакціям у зміцненні матеріально-технічної бази тощо.
Учасники пленуму висловили обурення діями ДП «Укрпошта» щодо підвищення тарифів на доставку преси та затягування початку передплатної кампанії на 2014 рік; схвалили звернення до місцевих органів влади щодо дотримання фінансових зобов’язань перед редакціями (як засновників та співзасновників комунальних видань).