Чого лишень нині не почуєш у черзі до каси «Ощадбанку», в якій стоять люди, що хочуть сплатити комунальні платежі. Зрештою, це й можна зрозуміти, адже саме в той час, коли у людей є година обідньої перерви і вони хочуть встигнути сплатити і так дратівливі комунальні платіжки, та ще й із чотирьох віконечок, передбачених у касі в центрі Івано-Франківська, працює лише один оператор, решта — пішли на свій законний обід. Тож нас назбиралось більше двох десятків платників у тісному приміщенні, кожен з яких поспішав. Були проблеми із чергою. Втім, вони відступали на другий план, коли люди підходили до віконечка каси. Хтось платив ще за жовтень минулого року за певні послуги, хтось вагався, чи стане грошей для розрахунку за борги нинішні і просив спочатку роздруківку із заборгованістю…
Президента послухали… на місяць
Нагадаємо, що про ідею збирання плати за кожну квитанцію з оплати комунальних платежів державний(!) «Ощадбанк» заговорив у листопаді минулого року. Тоді, за інформацією ЗМІ, Президент звернувся до банку з проханням про відтермінування такого кроку. Нині ж з’ясувалось, що «терпіння» у держбанку вистачило лише на місяць. Чи то така ціна президентового слова? і з кожної квитанції, якою оплачують українці свої комунальні «податки», ця установа таки вирішила отримати ще по 3 гривні комісії. Якщо ви думаєте, що це не так уже й багато при нинішніх тарифах на опалення, електроенергію, обслуговування будинків і т. д., то поясню інакше. На власні очі бачив, коли чоловік сплачував за квартиру батька, котрий живе один і споживає все або за лічильником, або мінімально, при цьому користується субсидіями. Тож, враховуючи переплати за рахунок субсидій та роз’яснення, що всі ці переплати мають бути зараховані у наступному періоді, споживач нарахував собі близько 55 гривень оплати. Але не так сталося, як гадалося. Бо за дев’ять квитанцій, в яких було вказано показники лічильника та інші платежі, а там, де були переплати, за словами чоловіка, який сплачував за комунальні послуги, його батько писав хоча б одну гривню, вийшло, що додатково за послуги банку треба заплатити ще майже половину суми (9 платежів х 3 грн. = 27 грн.)
У черзі відразу ж роз’яснили, що без комісії нині можна платити у тепер уже державному «Приватбанку» через систему «Приват-24» та в «Ощадбанку» за допомогою платіжного терміналу. Втім, більшість платників «машинкам для прийому грошей» не дуже довіряють або не вміють ними користуватись, тож чекали оператора, який роз’яснить їм усе та допоможе віддати чесно зароблені гроші. Навіть ті відвідувачі каси, котрі намагались самостійно сплатити за ті чи інші послуги за допомогою єдиного терміналу в цьому відділенні, мали певні проблеми і змушені були звертатись по допомогу до касирів, котрі й так мали чим займатись, зважаючи на значну чергу в приміщенні відділення.
А ціни на опалення таки можна було знизити
Найбільші суми, що їх нині сплачують українці за комунальні платежі, стосуються централізованого опалення або газу, якщо саме його використовують для опалення приміщень. Тож щодо них і було найбільше нарікань. Скажімо, мій знайомий, котрий мешкає у двокімнатній квартирі в центрі Івано-Франківська, отримав повідомлення про те, що за місяць його заборгованість за комунальні платежі становить 2 380 гривень. З яких левову частку, а саме: близько 2 000 грн. — за опалення. Це при тому, що мінімальна зарплата після сплати усіх податків становить 2 576 грн. Тобто двоє працюючих на підвищеній «мінімалці», як виходить, одну заробітну плату мають віддати за комунальні послуги. І річ не в субсидіях, які можна оформити, а в підходах влади, котра таке допускає.
Втім, виявляється, що ціну за опалення з нового року таки можна було знизити. Про це заявляють фахівці газового ринку. Аргументи у них такі: уже другий місяць, як Верховна Рада знизила
50-відсоткову ренту на видобуток газу для «Укргазвидобування», але тарифи для населення залишилися без змін. Розмір ренти в структурі нинішнього тарифу становив 2 471 грн. Проте від 1 січня 2017-го скінчився термін дії перехідних положень Податкового кодексу України, що діяв із 1 квітня 2016 р., тож державна компанія тепер сплачує ренту в розмірі 29% (для свердловин, менше 5 000 м) та 14% (для свердловин, глибше 5 000 м). Тобто теоретично тарифи на газ для населення могли б бути знижені на 1—1,7 тис. грн. за тисячу кубів. Пропорційно знизилися б також тарифи на опалення та гарячу воду, в складову яких закладено ціну на газ. У результаті платіжки за газ могли б зменшитися як мінімум на 20%, тобто десь на 600 грн., стверджують спеціалісти «Публічного аудиту».
«Погодьтеся, послаблення комунального тягаря відчутне, особливо якщо зважати на те, що доходи кожної української родини за останні три роки знецінилися втричі. Проте уряд вперто не йде на тарифні поступки, судячи з усього, навіть не планує», — так прокоментував керівник згаданої організації Максим Гольдарб.
Причому, як наголошують фахівці «Публічного аудиту», навіть торік, за умови сплати набагато вищих ставок ренти, «Укргазвидобування» могло успішно розвиватись, нарощувати обсяг видобутку, закуповувати обладнання та навіть сплачувати мільйонні заробітні плати (котрі, зазначимо, стали «знаковими» для країни) топ-менеджменту компанії. За словами аналітиків, додатковий дохід, який отримає це державне підприємство після зниження ставок ренти, становитиме 15—17 млрд. грн. Додатково до торішніх 35 мільярдів.
Індивідуальне чи централізоване?
Баталії щодо того, яким має бути опалення у місті, точаться вже не перший рік, а віз, як мовиться, й нині там. Надамо слово одному з користувачів соціальних мереж, котрий виклав свої враження щодо цього. Отже, за словами Андрія Островського, який сам себе «прив’язав» до «китайської стіни на вулиці Гната Хоткевича» в обласному центрі, у нього виникає не одне запитання.
«Отримав рахунок-фактуру від ТОВ «СТЕК» за користування в січні центральним опаленням. Нарахована за кожний квадратний метр абонплата 2,09 грн., плюс нарахування за будинковим лічильником 50,76 грн. Всього нараховано 2 479,04 грн.
і це лише за опалення, в цю суму не входять витрати на приготування їжі та підігрів проточної гарячої води.
Пройшовся по сусідах в під’їзді, які мають аналогічну площу квартири, але з автономним опаленням. Витрати газу в середньому близько 100 м куб., або 695 грн. і в цю суму вже входять витрати на приготування їжі та підігрів проточної гарячої води.
Якщо все врахувати, то різниця становить 390%.
У під’їзді 36 квартир, з них:
— з автономним опаленням 25 квартир;
— з центральним опаленням 9 квартир;
— з електричним опаленням 2 квартири.
Виникає запитання, чому одним дозволили автономне опалення, а іншим — ні?
Моя жінка тут відразу і знайшла причину проблеми: «Все тому, — каже, — що не хтів «хабарика» дати». Ну так, було таке. Але якщо серйозно, то проблема є, і її треба вирішувати. Виникає запитання до влади та особисто до мера міста: що треба зробити мешканцям квартир з центральним опаленням, щоб не переплачувати за тепло?
Чи є в нього реальні пропозиції щодо вирішення і складніших проблем, ніж заміна бруківки на вулицях?»
Порівняємо? Американський досвід
Замість висновку запропонуємо точку зору одного з економістів, котрий вважає, що ніщо не має значення та жодну економічну програму неможливо виправдати, коли громадяни країни живуть погано. Ці слова належать Олегу Устенку, керівникові Міжнародного фонду Блейзера.
Отож: «За своєю природою реформи покликані покращити життя звичайної людини. Неможливо просто підвищити тарифи і при цьому не забезпечити стрімкого економічного зростання. Неможливо просто забезпечити це зростання, намагаючись «підсадити» понад 40 відсотків домогосподарств «на голку» субсидій, що зробило їх ще більш залежними від держави, а значить, і посилюючи роль цієї держави. Зростання добробуту населення через економічне зростання, отримане за рахунок активних структурних реформ, — це логіка процесу. Заклики і застереження — це «від лукавого», — вважає Олег Устенко. — А тепер приклад з особистого життя. Вчора зустрівся зі старим другом, котрий живе у Вашингтоні. У нього будинок площею 250 квадратних метрів. У найхолодніший місяць — наприклад, минулого року таким був грудень — він витратив на опалення та підігрів гарячої води 140 доларів США. На гарячу воду пішло близько 25 доларів з цієї суми. Таким чином, вартість опалення його житла становила 12,5 грн. за один квадратний метр. Це у 2,6 раза менше, ніж той тариф, що його використовують в Україні. Я знаю, як неекономісти полюбляють оперувати середніми величинами, але все ж…
Середньомісячний дохід американськоєї родини, що його нині збирається збільшити президент Трамп, становить 4,5 тисячі американських доларів. Таким чином, частка платежу на опалення у середній американській сім’ї становить у найхолодніший місяць 2,5 відсотка доходу… У перерахунку на українські реалії, де середня заробітна плата становить 5,4 тис. грн. та за умови, коли двоє дорослих працюють, місячна плата за опалення має становити 270 грн. Ось така нехитра математика, панове».
Після таких розрахунків цілком зрозумілими стають слова та дії людей, котрі запитують себе: а чому ми ще живемо тут, якщо так жити неможливо?
Подорожчає чи не подорожчає?
Буквально останніми днями на тлі розмов про можливу енергетичну кризу в країні від блокування поставок вугілля із окупованих територій почали з’являтись повідомлення про те, що газ для населення незабаром може знову подорожчати. Причому істотно. Зокрема, про це розповів головний комерційний директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко. Отже, за його словами, якщо не буде продовжено державне регулювання цін для потреб населення, так звані «спеціальні зобов’язання», то з огляду на поточні ціни на газ на європейських ринках, курс гривні та інші фактори можна очікувати, що ціни на газ для потреб населення зростуть на 40%.
Вітренко також нагадав, що з 1 квітня цього року Україна пообіцяла Міжнародному валютному фонду лібералізацію ціноутворення на газ для потреб населення та що для продовження спецзобов’язань бажано отримати їхнє схвалення.
«Якщо держрегулювання продовжать, з чим ще повинен погодитися МВФ, оскільки в меморандумі уряд обіцяв фонду, що спеціальні обов’язки вводили тільки до 1 квітня, то підвищення цін, можливо, вдасться відкласти до жовтня», — пояснив він.
При цьому Вітренко наголосив, що коли Стокгольмський арбітраж задовольнить позовні вимоги до російського «Газпрому» і держхолдинг почне імпортувати газ за ціною «хаб мінус», то слід очікувати зниження гуртової ціни для населення вдвічі порівняно з поточною. «Якщо до 1 жовтня не буде позитивного рішення в арбітражі та якщо використовувати поточні форвардні ціни на газ з постачанням взимку 2016-2017 року, а інші параметри залишити незмінними, то можна очікувати, що підвищення гуртових цін на газ для потреб населення становитиме як мінімум 47%», — підсумував Вітренко.
Враховуючи те, що в Україні чомусь реформами називають останнім часом лише те, що підвищує ціни та тарифи, можна не сумніватись, в якому напрямі відбуватиметься подальше «реформування». А це, своєю чергою, означатиме і подальше зубожіння і так злиденного населення. А може, це лише мені здається, що в нашій країні дедалі більше такого, що відбувається неправильно?
Джерело:Галичина