Бажання зруйнувати все, до чого дотягнеться рука, у росіян, мабуть, у крові. Вони заходили в українські міста, знищували будинки, виносили все цінне, що могли, залишали по собі розруху та безлад, і навіть писали на стінах послання.
Наша колега Вікторія Довгань придбала квартиру в одній із новобудов Гостомеля. Через два роки у цей будинок зайшло військо окупантів – вони все розтрощили й пограбували. Вікторія розповіла, які речі крали росіяни, що сталося з їхнім будинком та як його планують відновлювати. Далі на сайті 24 каналу – пряма мова.
Виламували вхідні двері, селилися у квартирах, все розграбовували
Обирати житло почали два роки тому й вирішили зупинитися саме на Гостомелі, бо місто було схоже на мою рідну Житомирщину: навколо ліс, та ще й назва будинку символічна – “Авіатор”. Всі знають, що неподалік Гостомеля – аеродром “Антонов”, де стояла наша легендарна “Мрія”. Тоді ніхто подумати не міг, що через два роки під нашим будинком будуть одні з найзапекліших боїв, бо на перехресті біля нашого будинку був торговельний центр, “Фора”. Там стояли кадировці та росіяни.
На цьому перехресті у перші дні було розстріляно багато цивільних авто, там загинули люди. Ці кадри гуляли інтернетом, їх було багато. В самому будинку у нас, на щастя, без жертв.
Перші новини, які ми почали отримувати – це фото від сусідів, яким з вікон було видно, що димить аеропорт, тоді там вперше висадився ворожий десант. Люди з вищих поверхів бачили все це на власні очі.
Так виглядав будинок до вторгнення російських військ / Фото надані сайту 24 каналу
Росіяни вибивали вічко, дивилися, чи є що вкрасти. Якщо не було чого – вони не хотіли витрачати свої сили на ті двері й квартири взагалі.
А там, де було, що винести, вони просто виривали двері з кишками взагалі, заходили, жили там, бухали, зас*рали все. Після себе вони залишили погроми.
Так виглядає будинок після приходу росіян / Фото надані сайту 24 каналу
Одним із тих, хто зачищав наш будинок, був герой України, відомий танкіст Євген Межевікін. Він серед перших виклав кадри з будинку, і всі побачили масштаб катастрофи. Такого габаритного й великого орки не виносили, мабуть, розуміли, що їм вже край, і треба було тікати, а не було куди все вантажити. Але вони крали дріб’язкове.
Наприклад, у моїх сусідів – це молода родина військових – поцупили машинку для підстригання, дорогий набір кухонних ножів за 200 доларів, з парадної форми цього офіцера зірвали нагороди, незрозуміло навіщо, і з’їли банку грибів та випили горілку, яка була у будинку.
Ще в одних сусідів орки злякалися робота-пилососа, мабуть, подумали, що то якась міна. Бо, коли вони його зняли з зарядки й він поїхав, вони розтрощили його просто вщент. У решти людей вони крали щось маленьке, що можна легко винести – гроші або цінні речі. Вони розбирали навіть скарбнички, не знаю, що вони намагалися там знайти.
Записка, яку залишили окупанти в будинку / Фото надані сайту 24 каналу
Вони творили досить дивні речі. Вже деякі люди повернулися у свої квартири попри заборону, бо Гостомель поки дійсно дуже небезпечний, там багато вибухівки залишилося, мін, розтяжок. Ті, хто приїхав, дивуються, що знаходять свої речі у чужих квартирах. Вони там дивани переміщували, матраци тягали. Але люди свої меблі й одяг знаходять часто в інших під’їздах, не знаю, це було на зло чи просто не встигли все винести.
Найголовніше, що всі з будинку живі
Особливий цинізм – це те, що у дворі вони розмістили свою ворожу техніку, там танки стояли, інша важка техніка. І вони безпосередньо з двору та квартир вели бойові дії. В будинку зараз дуже багато де немає вікон, у деякі поверхи були прямі попадання снарядів.
Отак “русскій мір” обстрілює військові об’єкти, під якими має на увазі дитячі майданчики. У нашому будинку він був з у вигляді літака “Мрія” з оцим човником “Буран”. І все потрощене, але ця “Мрія” вціліла, і ми у цьому вбачаємо великий символізм. Значить, наша справжня мрія теж відбудується.
Що по собі залишили окупанти у квартирах / Фото надані сайту 24 каналу:
У нас щось прилетіло у панорамне вікно на кухні, але не знаємо по відео – чи все обмежилося вікном, чи в хаті теж щось рознесло. А от як бути із колективним майном типу двору й даху – взагалі поки неясно. Казали, що із селищної ради приходили хлопці, але вони кілька хвилин походили по двору, подивилися фасад – і на тому все. На дах ніхто й не ходив.
Найголовніше те, що всі з будинку живі, а все інше далі можна буде вирішити.
Ще дуже показовим є такий контраст, як вони ставляться до людей, а як наші воїни. На відео видно, що наші герої настільки прицільно били по ворожих танках, що стояли у нас у дворі, щоб нічого не пошкодити.
Причому росіян взагалі не бентежило – що там жили люди, що люди все життя працювали на ці квартири. Вони просто розміщували техніку у дворі й не переживали, що комусь це може коштувати життя.