Втративши будь-яку надію похвалитися хоч якимись військовими здобутками в протистоянні з у рази меншим противником, безпринципний агресор може вдатися до звичної для нього тактики: бити здаля по тих, хто не зможе відповісти. Про нездорове поклоніння російських загарбників культу 9 травня і загрози, які випливають з цього для України, читайте в ексклюзивному бліц-інтерв’ю політолога та аналітика, експерта з соціально-політичних питань, партнера консалтингової компанії Good Politics Максима Джигуна для сайту 24 каналу.

Крові й видовищ: що “можуть повторити” окупанти

Чому росіяни у путінській Росії продовжують жити за лекалами радянської пропаганди у її найрафінованішому вигляді?

Хоча з моменту розпаду Радянського Союзу минуло вже понад 30 років, обскурантизм та маніакальне бажання російського суспільства повернутися в “совок” не лише нікуди не зникло, але й набуло нових форм та проявів.

Чи спробує Путін втамувати спрагу росіян за їхнім улюбленим пропагандистським “Можем повторить” і яку небезпеку це нестиме для України?

Одним із найпотужніших символів радянськості, колишньої слави та звершень завжди було так зване свято 9-го травня, яке в усіх розвинених країнах є радше не святом, а днем жалоби та пам’яті про мільйони жертв Другої світової війни. І в цьому полягає глобальна цивілізаційна відмінність Заходу від Росії. Адже, мабуть, мало де у світі, окрім Росії, цінність людського життя є настільки низькою та незначною, а одним із головних меседжів, які російська пропаганда насаджує своїм громадянам, є “Можем повторить”.

Через це даними розвідок про можливі обстріли міст України 9-го травня чи можливе оголошення в цей день нам війни нехтувати точно не можна. Я знаю, що такий розвиток подій прораховується в найвищих владних кабінетах. Однак важливо, аби українці, втомлені від війни та звиклі до постійних сирен та обстрілів, поставилися до цього відповідально та серйозно.

Тобто 9 травня таки може стати в поганому сенсі “червоним днем” для українців, ця дата нестиме особливу небезпеку?

Ми маємо справу з непередбачуваним ворогом, який діє хаотично, жорстоко та часто суперечить законам логіки. І для того, аби завдати ракетного удару по Києву, Миколаєву чи Маріуполю, йому не потрібно чекати на 9-те травня. Жорсткий авторитарний режим управління дозволяє Путіну ухвалювати будь-які рішення на власний розсуд. А для того, аби згодувати це лайно росіянам, наполегливо працюють Скабеєва та Соловйов.

Путін надсилає сигнали Заходу / Фото Getty Images

З огляду на це, чи варто шукати якийсь показовий символізм у планах кремлівської верхівки залучити до їхнього параду літак “судного дня” – борт, на якому перебуватиме військово-політичне керівництво РФ у випадку ядерного удару?

Підняття в небо над Москвою спецборту Путіна, який називають “літаком судного дня”, – ще одна хвороблива витівка російської влади.

Пропагандисти кажуть, що в такий спосіб Путін дає знати Заходу про можливість використання проти України ядерної зброї. Однак не додумуються, що перш за все Путін надсилає сигнал самим росіянам про те, що готовий кинути їх помирати від результатів своїх хворих дій.

І останнє питання, яке останніми днями активно обговорюється у ЗМІ: чи оголосить Путін Україні війну офіційно, аби залучити до участі в ній більше “гарматного м’яса” з лав свого електорату?

Що стосується можливого оголошення Україні війни 9-го травня: з практичного погляду таке рішення Путіна є самогубством та лише пришвидшить падіння його режиму. Але Путін давно втратив відчуття ризику та загрози для себе і здатен на будь-що.

Водночас я думаю, що оголошення війни проти України не дасть бажаного для Росії результату. Адже російський патріотизм – віртуальний. Він розпочинається із гучних обіцянок та ударів себе в груди, однак часто на цьому ж етапі й закінчується.