Знання норм Міжнародного гуманітарного права про правила ведення війни зараз набули особливої актуальності.
Дуже важливо розуміти, наскільки російські окупанти його не дотримуються і вчиняють низку важких воєнних злочинів.
Програма “Право знати” розповідає про положення міжнародного гуманітарного права та їхнє усвідомлення, класифікацію, виявлення порушень, їхнє документування та покарання воєнних злочинців.
Мародерство: грабіж та крадіжка:
- крадіжка – дія, яка відбувається без застосування сили і приховано від власників майна;
- грабіж – відкрите викрадення майна із застосуванням сили або залякуванням. Грабіж із завдаванням тяжких травм класифікується, як розбій;
- мародерство – викрадення на полі бою особистих речей.
Крадіжка та грабіж, вчинені в зоні бойових дій, можуть визначатися як воєнні злочини. Забороняється викрадення або конфіскація, що не пояснюється військовою необхідністю. Заборонено вимагати, конфісковувати чи умисно знищувати майно, що належить цивільному населенню.
Рухоме та нерухоме майно може бути використане військовими лише в разі нагальної необхідності. З тіл загиблих солдатів супротивника не можна брати нічого, крім зброї та документів для встановлення особи.У полонених також не можна нічого забирати, крім зброї та документів. Можна забирати військову техніку – вона вважається воєнним трофеєм.
Ця війна показала справжнє обличчя сучасної Росії. Незаконне заволодіння речами російськими військовими набуло масовості. Іноді крадії не усвідомлюють призначення пристроїв, які крадуть, не гребують одягом чи вживаною білизною. Сотнями кілограм відправляли окупанти награбоване майно до своїх сімей.
Але грабують окупанти не тільки особисті речі, а й цілі підприємства. Українське зерно викрадається тисячами тонн. Грабують музеї. Все, що не можуть вкрасти – знищують. Все це – воєнні злочини.
Усвідомлення заборони привласнення чужого майна – ознака професійної армії. Це те, що притаманне українській армії. А злочини російських окупантів знайдуть свою оцінку і покарання в міжнародних судах.