Атака дронів. Як вберегтися самому і врятувати життя інших, допомагаючи військам ППО

Спеціалісти радять зменшити площу свого тіла, аби знизити ризик великих уражень.

17-го жовтня ворог атакував Київ тридцятьма дронами-камікадзе, 25 з яких вдалося збити. Росіяни цілили по інфраструктурі, проте влучили в будівлю, що пережила обидві світові війни.

“Саме 17-го числа я прийшов у відпустку з армії. І в цей день “шахед” влучив у мій будинок. В мене загинули вітчим та мати”, – каже Віктор Ганич.

“Іранський дрон, замаскований під російську назву “Герань”, влучив у багатоквартирний житловий будинок на Жилянській. Вперше, починаючи з лютневого вторгнення, на території Києва постраждала історична будівля, якій наразі 123 роки, – розповідає дослідник історії Києва Кирило Степанець. – Цей дім належав купцю першої гільдії Льву Іцхаковичу, єврею, який був старостою синагоги. Скільки випробувань випало на долю цього будинку! 1918 рік після битви під Крутами – матроси Полупанова просто з бронепоїзда почали прямою наводкою гатити по цьому району. Друга світова війна – він і тоді вистояв. Знищили будинок росіяни…”

“Важко дуже, – каже військовослужбовець Віктор Ганич. – Ти гадаєш, що це може відбутися скрізь, окрім як тут, вдома. Вранці була повітряна тривога. Ми якраз стояли в коридорі, вдягалися, і мама каже: “Спустися, відкрий двері парадного, ми зараз взуємося та спустимося до тебе”. І ось я спускаюся на перший поверх, відкриваю двері, і якраз в той момент був приліт”.

“Чесно кажучи, в мене був шок тоді. Це було таким дуже болючим ударом, – зізнається Кирило Степанець. – З таких от поодиноких будиночків складається зовнішня картина всього міста. Тобто якщо знищити його, потім знищити сусідній, ще сусідній – від Києва нічого не буде. Це будуть якісь, як в Остапа Бендера, Нові Васюки. Я не кажу вже про людські життя, які безцінні просто”.

“Будинок розвалився. Все згоріло там. З документів лишився військовий квиток, – каже Віктор. – За чотири години їх дістали. Маму одразу впізнав, в неї лише осколкові поранення. Вітчим на 95% обгорілий…”

Внаслідок ворожої атаки сусідні будинки ризикували завалитися за принципом доміно. Вони вистояли лише дивом.

“Це, по суті, дах, тераса моїх сусідів, і впритул дах будинку, в який потрапив той фатальний дрон, – показує місце влучання телеведучий Єгор Гордєєв. – Вибухова хвиля пішла таким чином, що зачепила мій будинок, достатньо високо. Ця хвиля призвела до того, що ударом вибило вікна, у моїх сусідів стіни чорні”.

Того ранку в будинку на Жилянській загинуло п’ятеро людей. Окрім батьків Віктора, російський дрон вбив молоде подружжя – вагітну дівчину та її чоловіка. Атаки дронів – це, на жаль, дуже серйозна загроза з повітря. Оскільки “шахеди” рухаються дуже низько, по так званих складках місцевості, руслах річок, перехопити їхню траєкторію локаторами буває важко. На допомогу військам ППО  того дня прийшли патрульні.

“17-го жовтня близько 8-ї години ранку я виїхав на службу, але зупинився задля перекриття дороги, тому що поруч були нанесені удари дронами-камікадзе по інфраструктурі міста, – згадує старший лейтенант поліції Олександр Чичирко. –  Коли він гуде, ми добре чуємо, але іноді не бачимо, тому що дуже яскраве сонце. І ми тоді спостерігали за небом – і дійсно, з’являється над нами цей дрон. Виглядає, як літачок такий, розміром приблизно 3 на 2 метри. І ми почали по ньому стріляти. Він змінив траєкторію і почав звалюватися і на нас. Він впав, вибив три секції паркану, вибив люк. А мотор лежав на карнизі. Він чітко йшов на об’єкти, де вже було влучання і де вже працювали рятувальники, “швидкі”, поліцейські. Тому, я думаю, він би зробив багато лиха”.

Якщо вам трапиться зіткнутися з ворожим дроном, дотримуйтеся кількох простих правил, які врятують вам життя. “Людина повинна знайти невеличке бетонне укриття. Це можуть бути сходові марші або якась монолітна конструкція, – надає рекомендації Вікторія Рубан, речниця ГУ ДСНС у Київській області. – Намагайтеся все ж таки зменшити площу свого тіла, аби знизити ризик великих уражень. Можна лягти або сісти, накрити голову руками. Ні в якому разі не можна використовувати арки, не можна використовувати укриття, які знаходяться під банерними конструкціями”.

“Хотілося б звернутися до громадян України, які мають в обігу цивільну зброю, аби вони не використовували її, намагаючись вразити дрони чи якісь інші летючі об’єкти, – закликає Олександр Чичирко. – Набої можуть влучити у вікна будівель та спричинити в кращому випадку тілесні ушкодження. Буде так, що наче хотів зробити добро, а зробив собі та іншим гірше”.

Утім, із дронами-камікадзе та ворожими ракетами може боротися кожен українець. Для цього треба встановити в телефоні спеціальний застосунок – “єППО”.

“10-го жовтня в передмісті Києва, недалеко від аеропорту, де я живу, рано вранці я почула дивний звук, – пригадує Людмила Новікова. – Це не було схоже на звук генератора, а швидше на звук зламаного вентилятора: ти-ти-ти-ти… І я одразу відправила повідомлення на “єППО”. Тут можна повідомити, що саме я бачу: ракету, або вибух чую, або безпілотник, або гелікоптер. Я нажала на безпілотник, і все. Повідомили, що прийнято”.

“Все, що потрібно зробити, коли ви бачите якусь повітряну ціль – це навести на неї ваш телефон, – пояснюють засновники “єППО” Ксенія Алєксєєва та Геннадій Сульдін. – В додатку є компас, який сам визначить координати. Вам треба лише натиснути на кнопку, яка їх передасть. Навіть якщо ви побачили ракету, але не встигли дістати свій телефон, ви можете їй услід зафіксувати напрямок, куди вона полетіла. Насправді дуже приємно чути, коли тобі військові кажуть: “Друзі, а ми побачили через ваш додаток ціль, і ми по ній відпрацювали, як у тирі, нічого складного”.

Ксенія та Геннадій наголошують, що чим більше людей залучатимуться до цього спостереження і замість того, аби фотографувати ракети та дрони, натискатимуть на кнопку в додатку, тим більше підтримки матимуть війська ППО: “Дані з селищ, з малозаселених територій, з маленьких містечок – вони на вагу золота. Дуже багато користі можуть принести наші далекобійники, які переміщуються по країні, буде супер, якщо до захисту нашого неба залучаться залізничники, ті, хто чергують на переїздах. Завдяки одному натисканню кнопки кожен українець може стати героєм війни”.