Рибні котлети — страва, без якої в родині Людмили Масальової не обходилося жодне сімейне свято. Їхній смак знають усі діти та онуки, а зять жінки переконаний: смачніших котлет, ніж у тещі, він не куштував.
До повномасштабного вторгнення сім’я мешкала в місті Гола Пристань на Херсонщині. Після переїзду до Івано-Франківська вся жіноча частина родини згуртувалася навколо спільної справи — виробництва домашніх заморожених страв.
Вимушений виїзд з рідного міста
Людмила Масальова понад пів століття працювала в місцевому санаторії — від кухаря до завідувачки виробництвом. Робота тривала до початку війни.
«Коли в лютому 2022 року в місто зайшли російські війська, все змінилося миттєво. Солдати розташувалися в санаторії, почали ходити по подвір’ях і брати, що їм заманеться», — згадує пані Людмила.
Дочка наполягала на евакуації, але жінці було важко залишити дім. Зрештою, коли донька пригрозила їхати самостійно, погодилася. Переїзд через міст на Херсон став шоком: понівечені машини, зруйновані будівлі та тіла на узбіччі.
Спершу сім’я дісталася Хмельницького, а згодом приїхала до Івано-Франківська, де їх уже чекали родичі чоловіка онуки Катерини.
Від сліз до бізнесу
Перші місяці в новому місті були важкими. «Я часто плакала, а онука Катя сказала: бабусю, ви ж умієте готувати — давайте робити вареники та пельмені», — пригадує пані Людмила.
Вони почали ліпити страви для заморозки, а вже за кілька днів знайшли приміщення для магазину — власник погодився тимчасово віддати його без орендної плати.
9 липня 2022 року у Франківську відкрився магазин «Бабусині страви». Назву придумала Катерина, щоб підкреслити: це ручна робота та справжні сімейні рецепти.
Від вареників до готових обідів
Спочатку асортимент складався лише з вареників і пельменів. Згодом додали фрикадельки, котлети, зрази, запіканки, а також фірмові рибні котлети, які родина привезла з Голої Пристані.
«Зять завжди казав, що таких котлет, як у тещі, ніхто не приготує», — сміється пані Людмила.
Тепер у меню — близько трьох десятків заморожених домашніх страв, а також готові обіди, салати, перші страви та десерти. Готуванням займається і донька Людмили — Ольга Попова, яка поступово розширює асортимент.
Мрія, що здійснилася
Пані Людмила зізнається, що в молодості мріяла про власну крамницю, але тоді сім’я її задум не підтримала. Сьогодні ж вона щаслива, що має улюблену справу разом із близькими.
«Але все ж мрію колись відкрити таку крамничку вдома, на Херсонщині. Вірю, що війна закінчиться, і ми повернемося», — каже жінка.
Матеріал опубліковано в рамках проекту “Журналістика в умовах війни: точність, етика, співпраця”, що впроваджується ГО “Івано-Франківський прес-клуб реформ” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні