Публікація фото та відео без попереджень, детальний опис жорстоких злочинів, зображення з місць трагедій — такі приклади неодноразово фіксувалися під час моніторингів українських медіа. В умовах війни подібний контент може посилювати стрес і психологічне виснаження аудиторії, яка й так перебуває під тиском щоденних тривожних новин.
Навіть великі редакції та популярні телеграм-канали іноді нехтують етичними принципами, прагнучи збільшити перегляди. Показовим став випадок після російських ударів по “Охматдиту” та приватній клініці “Адоніс”, коли окремі канали поширювали кадри з важкими пораненнями без будь-якого блюру чи попереджень.
Коли воєнні кадри травмують
Навіть зображення ворога — тіл загиблих російських військових або моментів їхнього знищення — можуть мати негативний психологічний вплив на глядачів. Частина медіа маркує такий контент як 18+, але залишає його без ретуші. Медіааналітикиня ІМІ Олена Голуб наголошує: сцени насильства, страждань чи каліцтв, незалежно від того, кого вони стосуються, здатні викликати психологічну травму, особливо у дітей та підлітків.
Крім воєнних сюжетів, у медіа трапляються матеріали кримінальної хроніки з Росії — від убивств дітей до нападів із особливою жорстокістю. Такі новини також часто супроводжуються неприкритими зображеннями постраждалих.
Як повідомляти про самогубства
ІМІ підкреслює, що ризик у висвітленні самогубств полягає не стільки у факті повідомлення, скільки в способі його подачі. Прикладом є новина про двох підлітків, які загинули, стрибнувши з 16-го поверху. Попри підтвердження інформації в поліції, багато ЗМІ опублікували фото з місця події, на яких видно тіла. Деякі додали відео з інших, несуміжних випадків, що могло створити враження про більшу поширеність таких інцидентів.
Експерти рекомендують уникати описів конкретних методів, емоційних заголовків і надмірної деталізації, щоб не провокувати наслідування серед вразливих людей.
Діти в центрі резонансних новин
Тематика, що стосується дітей, вимагає особливо обережного підходу. У випадку вбивства 10-річної дівчинки матір’ю, деякі видання оприлюднили надмірні деталі та фото валізи, де знайшли тіло. Це не лише порушує етичні норми, а й може травмувати читачів. Прикладом обережного висвітлення стала публікація “Суспільного”, яке повідомило про подію без жорстоких подробиць.
Типові помилки редакцій
ІМІ виділяє кілька найпоширеніших порушень:
- використання знеособлювальної лексики («труп» замість «загиблий», «жертва»);
- публікація фото з місця події з чутливими деталями;
- додавання до матеріалу історій з інших випадків насильства;
- надмірний опис обставин злочину.
Навіть офіційні джерела можуть містити травмуючі кадри, однак редакції мають самостійно зважувати доцільність їх використання.
Рекомендації для медіа
ІМІ регулярно оновлює поради щодо роботи з кризовим і чутливим контентом. Основні з них:
- уникати подробиць, здатних травмувати;
- обов’язково маркувати та блюрити шокуючі зображення;
- зберігати баланс між суспільною значущістю та етикою;
- пам’ятати, що завдання журналіста — інформувати, не завдаючи додаткової шкоди.
Смерть, насильство й каліцтва — це не просто новинні приводи, а події, які можуть мати глибокий вплив на психіку аудиторії. Тому відповідальність медіа полягає у тому, щоб подавати таку інформацію обережно, з урахуванням емоційного стану людей.
Матеріал опубліковано в рамках проєкту “Журналістика в умовах війни: точність, етика, співпраця”, що впроваджується ГО “Івано-Франківський прес-клуб реформ” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.