У Франківську триває реєстрація на сьомий трейловий пробіг «Слідами Галицької трансверсальної залізниці». Учасники пробігу збиратимуть кошти на авто для ЗСУ та популяризуватимуть ідею відновлення залізничного сполучення між Івано-Франківськом і Тернополем.
Щорічний пробіг “Слідами Галицької трансверсальної залізниці” цьогоріч відбудеться 3 травня – традиційно до Дня Європи. У 2025 році він стане вже сьомим за рахунком. Професійні бігуни й аматори знову пробіжать маршрутом, де колись пролягала знаменита Галицька трансверсальна залізниця.

Про особливості пробігу, дистанції, реєстрацію, дитячі активності, та благодійна місія організатори заходу розповіли сьогодні, 24 квітня, на брифінгу, який відбувся на стадіоні ІФНТУНГ.
Як повідомив засновник і координатор заходу, ветеран російсько-української війни Дмитро Романишин цьогоріч учасники змагатимуться на дистанціях 34 км, 16 км та 9 км.
«Також буде дистанція 3 км – це благодійний забіг пам’яті Романа Вірастюка», – повідомив Дмитро Романишин.
Для дітей передбачено три траси: 1 км для віку 16-18 років, 800 метрів для дітей 14-16 років і 500 метрів для наймолодших учасників віком 10-14 років.

«Організатори збирають на автомобіль Збройним силам України – для взводу автороти 102-ї бригади ТРО. Це авто ми передамо нашому побратиму, якого ми знаємо особисто, він зараз має відбути в Гуляйполе, і в нас буде можливість долучитись до збору коштів. Реєстрація для дітей, ветеранів та військовослужбовців є безкоштовною, а для інших учасників реєстраційний внесок становить 700 гривень, які будуть перераховані як донат на авто. Тобто участь в нашому пробізі є з можливістю зробити донат на Збройні сили України», – відмітив Дмитро Романишин.
Генеральним партнером цьогорічного заходу стала громадська організація «Захист держави».
«Для нашої організації, яка працює з військовими, ветеранами і волонтерами, було логічно долучитися до ініціативи, яка поєднує спорт, реабілітацію, патріотичне виховання та підтримку армії. Ми взяли на себе частину витрат на організацію, а також запросили ветеранів, які проведуть майстер-класи та інтерактивні локації для дітей», — розповіла голова ГО «Захист держави» Оксана Криницька.
Офіційним партером пробігу “Слідами Галицької трансверсальної залізниці” вже другий рік поспіль стає Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу.
«Пробіг — це не лише спортивна акція, це і платформа для актуалізації важливих регіональних питань. Ми разом готуємо звернення до Кабінету Міністрів щодо необхідності відновлення залізничного сполучення між Івано-Франківськом і Тернополем. Це один з основних стратегічних для держави, а тепер для Європи, відрізків залізниці. Ця ініціатива могла би бути реалізована вже найближчим часом в Україні, яка зовсім по-іншому дивиться на партнерства, зовсім по-іншому реагує на виклики», – зауважив ректор ІФНТУНГ Ігор Чудик, наголошуючи на стратегічній важливості цього транспортного сполучення не лише для регіону, але й для всієї України в контексті європейської інтеграції.

На фініші в селі Нижнів, де працюватиме організаційне містечко, також відбудеться низка паралельних активностей — техніки ССО проведуть інструктажі з тактико-спеціальної підготовки та мінної безпеки, заплановані дитячі ігри, вишколи, майстер-класи та неформальне спілкування на березі Дністра.
«Ми хочемо, щоб цей пробіг став більше, ніж спортивною подією — він покликаний згуртувати громаду, залучити дітей і дорослих до активного дозвілля, звернути увагу на історичну спадщину регіону та водночас — допомогти армії», — зазначив Дмитро Романишин.
Реєстрація на забіг триває на платформі «Всі пробіги» за посиланням: https://vsiprobihy.org/race/2244
Організатор 7-го пробігу “Слідами Галицької трансверсальної залізниці”– громадська організація СПЦ КАМЕНЯР за підтримки генерального партнера ГО «Захист держави» та офіційного партнера Івано-Франківського національного університету нафти і газу
Пробіг відбудеться за підтримки партнерів:
«Опілля», Сомбра, Івано-Франківськміськбуд, Карпати Колор, Lex Consulting, Фабрика кави, ФізіоФіт центр, Gorgany, Спорт для всіх, Їдло, Івано-Франківська міська рада, Тлумацька міська рада, Департамент молодіжної політики та спорту Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківський коледж фізичного виховання, Федерація легкої атлетики Івано-Франківської області, Дім воїна
Інформаційні партнери – Версії та Правда.іф
Історична довідка
Галицька Трансверсальна залізниця (анг.Galician Transversal Railway) — державна 768-км залізниця Австро-Угорщини у коронному краї Галичини від околиць Кракова і Чадця до Гусятина.
У 1880-х роках австрійський уряд виношував ідею будівництва залізничної лінії через усю Галичину, яка сполучила б околиці Кракова із російським кордоном в районі Гусятина на Тернопільщині. Окрім економічного значення, залізниця мала іще й військово-стратегічне і призначалася для швидкого перекидання військ до російського кордону на випадок війни з імперією Романових.
В межах Галичини велося будівництво ділянки Станіславів – Гусятин, яка мала пройти через Тисменицю, Монастирська, Бучач та Чортків. Загальна довжина лінії складала 144 км.
Уже 1 листопада 1884 року ділянка Галицької Трансверсальної залізниці протяжністю 144 км. була відкрита, нею проїхав перший потяг через Станіслав, Хриплин, Тисменицю, Палагичі, Нижнів, Монастириська, Бучач, Чортків, Копичинці, Гусятин і назад, згодом добудована бічна кінцева гілка до Іване-Пусте на кордоні з Румунією. Залізниця зі Станіслава до Гусятина була першою, побудованою урядом на території Східної Галичини. Будівництво першої гілки Хриплин-Тисмениця розпочалось у 1882 році.
У 1939 році зі Станіслава через Тисменицю до Гусятина курсували вісім пасажирських потягів на добу, чотири в одну сторону, а чотири — в зворотному напрямі. Проходив ще й місцевий потяг Станіслав-Тлумач окремою гілкою.
У 1944 році німецькі війська, відступаючи, зруйнували залізничне полотно. Пізніше самі жителі розібрали його залишки. Колію не відновлено до сьогодні. Гілка перервана із Хриплина до Бучача, не вистачає 70 км полотна. Найбільшою перешкодою у відновленні функціонування цієї залізниці є відбудова залізничного моста на Дністрі.
Фото Богдана Савлюка



