В умовах війни українські журналісти дедалі частіше стикаються з необхідністю показувати події, які можуть травмувати аудиторію. Інститут масової інформації розробив рекомендації, які допоможуть редакціям подавати матеріали про жорстокі або трагічні випадки так, щоб мінімізувати психологічну шкоду, але при цьому залишатися інформативними.
1. Попереджуйте про зміст
Перед публікацією текстів, фото чи відео, що можуть шокувати, важливо розміщувати зрозуміле й помітне попередження. Це дає можливість читачам самостійно вирішувати, чи готові вони переглядати подібний матеріал.
Приклади формулювань:
- «Увага! Відео містить сцени насильства, які можуть спричинити психологічний дискомфорт. Рекомендуємо переглядати з обережністю».
- «Увага! Зображення містить графічний контент, що може бути травматичним для деяких глядачів».
- «Ця стаття містить опис травматичних подій, що може викликати емоційний дискомфорт».
У соціальних мережах також доцільно ставити вікове обмеження 18+ та, за можливості, використовувати інструменти «завіси» для зображень, щоб користувач сам вирішував, відкривати їх чи ні.
2. Розмиття зображень – коли необхідне
Редакції повинні колегіально ухвалювати рішення, чи варто розмивати фото або відео. Ключові критерії:
- Суспільний інтерес: якщо матеріал допомагає зрозуміти масштаб події та має доказове значення (наприклад, фіксує воєнний злочин), його можна показати, але з попередженням.
- Діти: обличчя неповнолітніх слід приховувати, якщо немає дозволу батьків чи опікунів. У випадках кримінальних злочинів проти дітей переважає право на приватність.
- Гідність постраждалих: слід уникати демонстрації оголених тіл чи сцен, що принижують гідність, особливо якщо йдеться про загиблих.
- Ризик травмування аудиторії: кадри з мертвими дітьми, понівеченими тілами або значними слідами крові потребують обережного подання — з блюром або заміною на менш шокувальні зображення.
3. Подавайте інформацію з повагою
Тон публікації має бути нейтральним, без сенсаційних заголовків на кшталт «Шок!» чи «Неможливо дивитися!». Опис події слід формулювати так, щоб уникати надмірно графічних деталей, але водночас зберігати зміст. Наприклад: «Унаслідок атаки постраждали мирні мешканці, серед них є важкопоранені».
4. Додавайте корисні ресурси
Поруч із новинами про обстріли чи інші трагедії варто вказувати, де постраждалі можуть отримати допомогу. Це можуть бути гарячі лінії, контакти державних та волонтерських служб, або інформація про компенсаційні програми.
5. Збалансовуйте негатив позитивними прикладами
Там, де це доречно, поруч із трагічними фактами показуйте історії про взаємодопомогу та відновлення. Це знижує емоційне навантаження на читачів та створює більш цілісну картину.
6. Уникайте повторів
Не слід багаторазово показувати одні й ті самі кадри в межах одного матеріалу чи в кількох публікаціях поспіль. Часте повторення травмувальних сцен лише підсилює негативний ефект.
7. Робіть акцент на діях і рішеннях
Подаючи матеріал про трагедію, звертайте увагу на те, що вже зроблено для подолання наслідків. Це може стосуватися розслідувань, допомоги постраждалим, відбудови чи мобілізації ресурсів громади.
Окремо слід пам’ятати: повідомлення про випадки самогубства також належать до травматичного контенту. При їх висвітленні важливо враховувати ризики для вразливих груп і дотримуватися відповідних етичних стандартів.
Матеріал опубліковано в рамках проєкту “Журналістика в умовах війни: точність, етика, співпраця”, що впроваджується ГО “Івано-Франківський прес-клуб реформ” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні