Щоб знати, як захищати права журналістів — потрібно знати закон: у Франківську провели тренінг


У п’ятницю, 24 травня, в Івано-Франківську відбувся навчальний захід «Юридичний захист журналістів та джерел інформації під час війни».
Організатором виступив Івано-Франківський пресклуб у межах проєкту «Журналістика в умовах війни: точність, етика, співпраця».
Тренінг провела медіаюристка Людмила Панкратова — виконавча директорка ГО «Інститут розвитку регіональної преси», викладачка правових дисциплін в Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та фахівчиня з понад 25-річним досвідом.
Вона пояснила, з якими правовими та неправовими ризиками стикаються журналісти, як українське законодавство може захистити їх, та якими способами варто діяти у складних ситуаціях.
«Якщо журналіст працював у межах закону та дотримувався професійних і етичних стандартів, його можна ефективно захистити. Але для цього необхідно знати свої права і розуміти, як працює система», — наголосила Людмила Панкратова.
Спікерка нагадала, що під час виконання завдань у районах бойових дій необхідно мати на видному місці ідентифікаційні позначки «Преса» та уникати дій, несумісних зі статусом цивільної особи.
Зокрема, журналіст не має права носити військову форму, брати до рук зброю чи боєприпаси. У разі порушення цих вимог він втрачає статус цивільного і може стати законною військовою ціллю.
Також юристка наголосила, що кримінальна відповідальність за розголошення інформації про переміщення техніки та сил ЗСУ поширюється на всіх громадян, незалежно від їхньої професії.
Під час зустрічі Панкратова надала поради, як зменшити ризики через ефективну комунікацію з правниками:
Право на свободу слова в Україні гарантує стаття 34 Конституції, але воно може бути обмежене задля захисту національної безпеки, прав інших осіб або правосуддя.
Ключові норми для журналістів містяться в законах «Про інформацію» та «Про медіа». Останній об’єднав попередні акти та визначив додаткові гарантії професійної діяльності в умовах воєнного стану.
Разом з тим, правові норми не завжди захищають від тиску, погроз чи незаконного стеження. Прикладом стала справа журналістки Наталії Седлецької, коли ЄСПЛ вперше в Україні захистив право на збереження джерел інформації.
Закон визначає журналіста як творчого працівника зареєстрованого медіа, який професійно збирає та поширює інформацію. Статус підтверджується офіційним посвідченням, яке видає зареєстрований суб’єкт медіа або профспілка журналістів.
Посвідчення має містити назву медіа, ідентифікатор у реєстрі, фото, дані журналіста, номер і строк дії.
Права включають:
Обов’язки — поширювати достовірні дані, зберігати конфіденційність джерел, дотримуватись закону та етичних стандартів.
В умовах війни держава може тимчасово обмежувати права, зокрема свободу слова, з метою безпеки. Журналісти часто отримують відмови в наданні інформації через відсутність акредитації або з міркувань безпеки.
Наказ Головнокомандувача ЗСУ №73 визначає правила акредитації та поведінки журналістів у бойових районах, а також категорії зон доступу:
Не можна оприлюднювати фото тіл загиблих з відкритими обличчями, точні координати ударів чи ідентифікувати жертв без згоди родичів. Це питання не лише етики, а й права на приватність.
Матеріал опубліковано в рамках проєкту “Журналістика в умовах війни: точність, етика, співпраця”, що впроваджується ГО “Івано-Франківський прес-клуб реформ” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.