В Івано-Франківську журналістів навчали правильно спілкуватися з ветеранами

3 червня в Університеті Короля Данила пройшов тренінг «Висвітлення проблем ветеранів. Як з ними працювати та спілкуватися журналістам». Подія відбулася в межах проєкту «Журналістика в умовах війни: точність, етика, співпраця», який реалізує Івано-Франківський прес-клуб реформ за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

Спікером заходу став журналіст і викладач Віталій Жугай, який координує міжнародні ініціативи, спрямовані на притягнення російських пропагандистів до відповідальності. Слухачами стали журналісти, студенти, волонтери та громадські активісти. Окрім лекційної частини, учасники мали змогу обговорити практичні ситуації, поставити питання та поділитися особистими спостереженнями.

Журналістика і образ ветерана в медіа

Віталій Жугай нагадав, що станом на травень 2025 року в Україні офіційно зареєстровано близько 1,3 мільйона ветеранів. На його думку, журналісти формують уявлення суспільства про цих людей, адже саме через медіа цивільні дізнаються про їхні потреби, життєвий досвід і виклики, з якими вони стикаються.

«Наш обов’язок — розповідати історії ветеранів і пояснювати, через що вони пройшли, а також яку підтримку потребують. Вони — невід’ємна частина нашого суспільства», — наголосив він.

Повага до досвіду і уникнення повторної травматизації

Під час виступу спікер пояснив, як правильно будувати діалог із ветеранами. Йшлося про важливість уникати надмірно особистих чи потенційно травматичних питань, а також про потребу враховувати індивідуальні межі.

«Речі, які для цивільних виглядають звичними — наприклад, обійми або близька дистанція, — можуть бути дискомфортними для ветерана. Це нормально. Важливо створювати безпечний простір і давати час на адаптацію», — зазначив Жугай.

Окремо обговорили тему тригерів. Лектор поділився випадком, коли під час інтерв’ю агресивну реакцію у ветерана спричинив звук мікрохвильової печі з іншої кімнати. «Не завжди можна передбачити, що викличе емоційну реакцію, — пояснив він. — Тому в таких розмовах варто залучати психолога або медика».

Про що не варто запитувати

Серед запитань, яких слід уникати, — деталі полону, інформація про загиблих побратимів, опис бойових поранень. Такі теми можуть завдати шкоди і зруйнувати довіру між співрозмовником та журналістом.

Жугай також зауважив, що у військових часто гостріше відчуття справедливості. «Коли вони бачать несправедливість — у побуті, політиці чи соціальній сфері — реагують емоційно. Це природно, адже їхнє світосприйняття змінилося війною», — пояснив він.

Головні проблеми і ресурси для підтримки ветеранів

Серед основних викликів, з якими стикаються ветерани, спікер назвав:

• відсутність або зруйноване житло;
• труднощі з оформленням пільг;
• нестачу психологічної допомоги;
• проблеми з працевлаштуванням;
• соціальну ізоляцію.

Водночас він нагадав про ресурси, які допомагають колишнім військовим адаптуватися: Центр зайнятості вільних людей, платформу «Ти як?», Міністерство у справах ветеранів.

Як висвітлювати тему втрат

Окремий блок був присвячений роботі журналістів під час висвітлення поховань загиблих воїнів. За словами Жугая, медіа часто концентруються на церемоніальних атрибутах — труні, гімні, прощанні — і недостатньо розповідають про особистість загиблого. «Важливо акцентувати не на формі, а на змісті — розповісти, ким була людина і за що ми їй вдячні», — підкреслив він.

Тренінг завершився обговоренням конкретних кейсів. Учасники отримали поради та список літератури — від журналістських матеріалів до спеціалізованих досліджень.

«Між військовими та цивільними, здавалося б, не має бути бар’єрів. Але вони існують», — підсумував спікер.

Матеріал опубліковано в рамках проєкту “Журналістика в умовах війни: точність, етика, співпраця”, що впроваджується ГО “Івано-Франківський прес-клуб реформ” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.