Перший заступник голови обласної федерації футболу Тарас Клим дав ексклюзивне інтерв’ю журналу «БізнесMAN» про стан справ франківського футболу.
– Минулого року з футбольної карти України зникло два клуби, які представляли нашу область. Коли нашим уболівальникам можна знову чекати професійної команди?
— Із прикарпатським футболом все добре! Давайте ми розділимо поняття масового, дитячого футболу і професійного. Я був засновником федерації, керівником, а останні роки займаю різні громадські посади як один із керівників — заступник, перший заступник і т. д. Я добре знаю цю справу і можу з усією відповідальністю сказати, що обласна федерація футболу і та справа, якою вона займається, є на належному рівні, а отже, й наш масовий і дитячий футбол також на гідному рівні. Наша робота неодноразово відзначалась Федерацією футболу України та Асоціацією аматорського футболу України за ті чи інші успіхи.
Що стосується професійного футболу, то це окрема, на жаль, сумна сторінка. Чому так трапилося, потрібно запитати, мабуть, не мене, а тих людей, які безпосередньо останніх 20 років відповідали за цю ділянку роботи, яким доручалося це робити місцевою владою і власниками клубів.
На жаль, це дійсно так, але саме цього року Івано-Франківська область залишилася без професійних команд. «Енергетик» (Бурштин) закінчив виступи через фінансову неспроможність і через відмову нових власників ТЕС виділяти кошти на утримання команди. А славнозвісне «Прикарпаття» закінчило виступи через помилкову політику, яку проводило виконавче керівництво клубу протягом останніх років. Уважаю, що ці люди завалили справу тому, що були неправильні підходи щодо організації діяльності клубу.
— Але ж ФК «Прикарпаття» має потужного спонсора?
— Знаєте, ще треба розуміти, чи цей спонсор хотів розвивати футбол, чи цей спонсор хотів мати землю і стадіон для того, щоб здійснювати, в першу чергу, свої бізнес-проекти. Якби люди хотіли підтримати цю команду — маю на увазі «Скорзонеру» і вищестоящі структури, то це можна було зробити елементарно. Тут не йшла мова про прем’єр-лігу чи першу лігу, тут всього-на-всього йшла мова про другу лігу. Якби хтось хотів це щиро робити, тоді б це можна було зробити, але чомусь доручили цю справу людям, які протягом останніх 20 років валили цей професійний футбол і, зрештою, його завалили.
— Зараз у нас в області є дві непогані аматорські команди — «Карпати» (Яремче) і «Карпати» (Коломия). Чи не планується створити на базі цих колективів один професійний клуб?
— Наша федерація не може займатися створенням професійного клубу. Ми можемо тільки рекомендувати, заохочувати, створювати громадську думку і просити. Ми, власне, вже це й зробили: провели засідання виконавчого комітету обласної федерації футболу, на якому рекомендували керівництву і футбольного клубу «Карпати» (Яремче), і «Карпати» (Коломия) в наступному сезоні створити професійні клуби. Федерація рекомендувала їх для участі у всеукраїнських змаганнях: чи то будуть аматорські, чи то професійні, то вже буде залежати від їхньої фінансової спроможності. Також рекомендували, що саме ці дві команди на сьогодні мають найкращі і найсприятливіші можливості стати професійними клубами. Але, знову ж таки, це — доволі довгий, тривалий і відповідальний шлях — шлях атестації, створення клубних структур, де є відповідні критерії, які ставить сьогодні Федерація футболу України для атестації футбольних клубів.
Я так бачу і розумію, що, на жаль, ні один, ні другий клуби не в змозі сьогодні конкретно відповісти на вимоги федерації і почати шлях до атестації. Це не простий шлях, адже вже минули ті часи, коли «багатий дядько» мав мільйон і їхав до Києва, платив той мільйон, а завтра вже грав. Такого вже не буде. Через це фактично і постраждала команда «Прикарпаття». Вони думали, що все, як колись, купувалося, купується і зараз. Ні! Тепер інше керівництво федерації, інші підходи, і є вимоги УЄФА щодо атестації футбольних клубів, а ці вимоги потрібно виконувати, незважаючи на те, чи є в тебе мільйон, чи нема.
До речі, виявляється, що мільйон був, а ось атестацію не пройшли…
— Якщо повернутися назад в історію, то ви протягом восьми років очолювали обласну федерацію. Чому ж залишили цю посаду?
— Мене запросили на роботу до столиці. Я був одним із ініціаторів та засновників створення Асоціації аматорського футболу України. Ця Асоціація була створена в 1998 році, якраз коли в мене закінчилась виборна каденція в Івано-Франківську. Керівник Асоціації, відома людина Федір Іванович Шпиг, тоді ще народний депутат, керівник банку «Аваль», запросив мене для того, щоб створити цю організацію. І я в 1998 – 1999 роках працював у Києві як віце-президент Асоціації аматорського футболу.
— Це вже така традиція, що новообраний міський голова Івано-Франківська повинен обов’язково стати головою обласної федерації футболу?
— Ні, не обов’язково. Але Зіновій Шкутяк підтримував футбол та був ініціатором створення команди «Чорногора» (Івано-Франківськ). Це була його ідея створити таку міську муніципальну команду. У нас була хороша співпраця. В той час він багато допомагав федерації футболу. Навіть офіс, який знаходиться на вулиці Чорновола, був отриманий від міської влади саме в той час. І пан Шкутяк 8 років доволі успішно виконував обов’язки голови федерації футболу, звичайно, на громадських засадах. Я вже потім повернувся з Києва. Так склалися сімейні обставини, у мене народився син, коли мені було 40 років, і мені потрібно було обирати, чи я буду в Києві, чи у Франківську. Вибрав Івано-Франківськ, і не жалкую. Повернувшись з Києва, почав активніше займатись приватним бізнесом, але все одно ніколи не втрачав зв’язки з федерацією. З 2000 року і до цього часу я є одним із керівників, на громадських засадах, на посаді заступника або першого заступника голови федерації.
— Коли ви були головою федерації, то івано-франківське «Прикарпаття» грало тоді ще у вищій лізі. Невже тоді було легше, у кризові роки, коли Україна ставала незалежною, утримувати професійну команду, ніж тепер, коли ситуація в країні трохи краща?
— Ще раз підкреслюю, що і тоді, й тепер роль федерації у професійному футболі не основна. Потрібно зрозуміти, що федерація футболу не має прямого відношення до створення і підтримки професійного клубу.
— Тобто федерація не має впливу на клуб?
— Так, федерація не має прямого впливу. Подивіться на Прем’єр-лігу, які потужні господарі сьогодні очолюють провідні елітні футбольні клуби України: Ахметов, Коломойський, Суркіс, Фірташ, Димінський, донедавна — Ярославський. Це — мільярдери, які вкладають свої приватні кошти чи гроші приватних компаній у професійний, висококласний футбол. В Івано-Франківську, на жаль, таких людей нема. Я вже казав, що в нас, можливо, є одна така фігура — це Олег Бахматюк, який міг би потенційно цим займатись, як виходець з Франківська та досить багата людина в бізнес-колах не тільки України, а й світу. Він колись грав у футбол, займався у футбольній школі, але чомусь на сьогодні Бахматюк цим не цікавиться. Якщо такі люди будуть власниками клубу, їх зацікавить місцева влада і будуть створені якісь преференції для них, тоді можна буде говорити про футбол високого ґатунку в Івано-Франківську. Інші передумови є, адже у нас дуже люблять футбол. Він достатньо розвинутий на масовому, аматорському, дитячому рівні. В нас є багато талановитих хлопчиків, місцевих вихованців, але в нас нема тієї піраміди, яка має завершуватися професійним клубом. Ні міська, ні обласна влада не буде фінансувати футбольний клуб, адже нині не той час і це не їхнє завдання, а в бюджеті просто немає таких величезних грошей, які сьогодні тратять на професійний футбол.
— Ваш прогноз щодо появи найближчим часом у Франківську потужної професійної команди?
— Звичайно, мій прогноз невтішний. І ці фантастичні піар-акції на зразок того, що «завтра у нас буде Прем’єр-ліга» — це нереально. В нас може бути команда тієї ж другої ліги в Коломиї, Яремче, а з часом вона може піднятися і до першої ліги, якщо їй будуть належну увагу приділяти бізнесмени, які їм сьогодні допомагають — Палійчук, Гдичинський, однак вони мають не такі великі статки, щоб замахнутися на Прем’єр-лігу.
— А ви не думали, що по завершенні виборів ці люди почнуть приділяти менше уваги командам?
— Стурбований не тільки я. Побоюються люди, які працюють у цих командах. Цього року Коломия стала чемпіоном України серед аматорів, Яремче стало чемпіоном Івано-Франківської області. Тим часом, на сьогодні їхня доля невідома.
— В українському футболі є істотною проблема суддівства, навіть чути погрози президентів команд Прем’єр ліги зняти зі змагань. Напевне, є такі проблеми і на обласному аматорському рівні?
— У нас вже такий менталітет: часто шукаємо причини своїх поразок не в собі, маю на увазі керівників клубів, тренерів, футболістів, а шукаємо їх на стороні. Перший такий «цап-відбувайло» – це арбітр. Я сам довго був арбітром, працював і у Вищій лізі, і на міжнародній арені. Ставлення до арбітрів в Україні й на міжнародній арені значно відрізняється. І не в кращу сторону. Арбітри помиляються і будуть помилятися, бо всі ми — люди і можемо помилятися. Давайте розглянемо футбол як дійство. Гравці помиляються, тренери помиляються. Взагалі у футболі існує така собі «гра помилок», без неї не було б футболу. І давайте в такій самій площині будемо розглядати помилки арбітрів. Це від нашої бідності, ми переконані, що арбітри помиляються спеціально і, як кажуть, «за гроші». Коли приїжджаєш на якусь сільську лігу, то одразу кричать, що арбітр куплений, хоча він не встиг ще зробити жодного свистка. Важко переломити цю ситуацію. Це, мабуть, проблеми нашого минулого, закладені ще за часів СРСР.
Сьогодні вже змінився менталітет самих арбітрів. Молоді арбітри, які прийшли, вже думають по-іншому. Помилки бувають, але сьогодні ніхто собі не дозволить «відірвати голови», як казали наші ветерани, яким нині по 70 – 80 років. Ніхто собі не дозволить це зробити, тому що люди дорожать своєю професією і грошима, які вони отримують.
Сьогодні кошти, які платять арбітрам у Прем’єр-лізі, ви не заробите тут в Івано-Франківську чи навіть в Києві на виробництві чи в малому бізнесі. Це доволі великі гроші, тому тут більше проблема менталітету та підходу до цього журналістів. Зрозумійте, що ми завжди шукаємо сенсації, це приваблює публіку, адже їй потрібні якісь гарячі факти, треба скандалу, а це — частина футболу. Чим більше скандалів, тим більший інтерес до футбольних справ. Часто такі скандали надумані та штучно створені. Звичайно, молоді арбітри, не маючи достатньої кваліфікації, помиляються, до того ж, не завжди психологічна підготовка на рівні, великий тиск, велика відповідальність присутні. Ось під таким неймовірним тиском арбітри і допускають помилки.
— Не секрет, що футбол став бізнесом. Чи не втратив від цього футбол, адже колись грали за ідею, за клуб, а тепер – це просто бізнес?
— За великим рахунком, тут є втрати, тому що все матеріалізується, а ті патріотичні мотиви, які рухали старшими поколіннями, нині відійшли на задній план. Це стосується й іноземних футболістів, і президентів великих клубів. На жаль, деколи гроші заслоняють патріотизм, любов, щирість у футболі, яка була раніше. Це просто ностальгія за минулим. Ми колись були молоді й виходили на футбольне поле не за гроші. Тепер все змінилося. Молоді хлопці живуть сучасним життям, вони чують, які гроші отримують Мессі, Роналду… Однак молоді треба пояснювати, якою працею і яким талантом зароблені ці мільйони. Треба намагатися не втрачати ту любов, те щире ставлення до футболу, яке залишалося у наших серцях з дитинства.
Андрій КОВАЛЬ, Бізнесмен