Головним героєм другого кола Вімблдонського тенісного турніру став українець Сергій Стаховський. Пізно ввечері 26 червня на центральному корті він переміг легенду світового тенісу, чинного чемпіона і семиразового переможця Вімблдона швейцарця Роджера Федерера. ТВі привітав спортсмена та поставив йому кілька запитань.
– Сергію, як ти почуваєшся після перемоги над Федерером? Як відсвяткував перемогу?
– Дякую за привітання. Перемоги я не святкував. Святкувати поки що нема чого, оскільки я пройшов лише друге коло. Якщо і буду святкувати, то лише після завершення турніру. Сьогодні я тренувався. Готуюся до завтрашнього матчу.
– Ти вже зустрічався з Роджером Федерером і це був доволі короткий матч. Ти якось особливо готувався до цієї гри?
– Ні. Якогось особливого підходу не було. Я грав з Роджером у 2010-му чи в 2011 році в Дубаї. Я йому тоді програв у двох сетах. Це було на харді, тобто на траві. Йдучи на матч, я намагався на початку зав’язати боротьбу і не дати йому легкого старту, щоби він не відійшов далеко у рахунку. Це мені і вдалося, на щастя, і я виграв матч.
– Цьогоріч турнір рясніє сенсаціями. Більшість тенісистів уже залишили турнір на першому та на другому колах. З чим це пов’язано?
– Трава – специфічне покриття, на ній не так просто грати. Від цього бувають певні сюрпризи. І, до того ж, тенісисти грають на такому високому рівні, що інколи рейтинг не відображає реальних позицій, які вони посідають. Тому дуже важко щось передбачати. Звісно, четвірка лідерів – Надаль, Федерер, Джокович, Мюррей – завжди доходила до останніх стадій 20-ти Великих шоломів. Але на нині ситуація дещо змінилася.
– Щодо покриття – воно слизьке, всі падають. Ти вчора також упав – слава Богу, на ліву руку. Чому так відбувається?
– Трава завжди слизька. Тим паче ввечері, коли заходить сонце і випадає роса. Мені, в принципі, це звично і, слава Богу, я впав не так боляче. А в 2008 році через це мені довелося знятися з матчу.
– Борис Беккер вчора оцінив твій стиль гри. Він був здивований, як ти можеш посідати 116-е місце у тенісному рейтингу. Твій стиль називається "серв-енд-волей", розкажи про нього.
– Цей стиль називається "подача – до сітки". Це досить атакуючий ритм гри і він домінував на траві десь до 2002 року. А потім усе змінилося. Трава стала не такою актуальною, надійно стало грати від задньої лінії. Дехто вважає це рідкістю. Хоча я не вважаю себе єдиним гравцем, який грає у цьому стилі.
– Як ти відреагував на слова Бориса Беккера?
– Борис Беккер – великий гравець. Він виграв Вімблдон у 18 років. Він знає, про що говорить. І мені дуже приємно, що у його очах я демонструю гру, яку він вважає також своєю рідною.
– Наступний твій суперник – австрієць Юрген Мельцер. Хто він?
– Юрген був у десятці світу десь кілька років тому. Це дуже сильний гравець. Він дуже добре грає на всіх покриттях. Він – титулований гравець, грав у багатьох фіналах, перемагав у багатьох турнірах. Це буде дуже нелегкий матч. Сподіваюся, зможу утримати гру, яку я демонстрував, упродовж усього завтрашнього матчу.
Спілкувалася Анна Шевченко, ТВі