Москвофільська та українофобська діяльність Табачніка та його конкурс "Лукоморьє" нагадують спроби одіозної Єкатєріни Второй у різноманітні способи спричинити "обрусєніє" українського непокірного краю, як-от: доплати за вивчення російської мови, матеріяльну винагороду духовним школам за умови переходу на російську мову викладання тощо. Про це заявила член Політради ВО "Свобода", голова підкомітету з вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Ірина Фаріон, коментуючи указ міністра-українофоба Табачніка про проведення Всеукраїнського учнівського конкурсу з російської мови "Лукомор’я" для учнів 2–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Свободівка Ірина Фаріон зазначила: "Направду, це заслуговує хіба на гомеричний сміх. Черговий москвофільський та угодовський випад Табачніка не дивує, не шокує – а зловтішає. Раб не витіюватий і не оригінальний у своїх діях. А понад те, якщо раб невдоволений і розгублений. Мабуть, цей раб і весь почет при ньому на чолі з їхнім президентом усвідомлює наближення краху розбудови совка, себто "рускава міра". Мимоволі згадується одіозно негативний персонаж московської історії, що заторкнув собою нашу країну, – Єкатєріна Вторая. Саме вона у ненависті до українців вигадувала різноманітні способи "обрусєнія" українського непокірного краю, як-от: доплати за вивчення російської мови, а також матеріяльну винагороду духовним школам за умови переходу на російську мову викладання тощо. Можна згадати і особливо комфортний та омріяний час для табачніків – 1983 рік, а саме Постанову ЦК КПУ і Ради Міністрів України "Про додаткові заходи по поліпшенню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік", де передбачено 15% доплату за навчання російською… Тож яким смішним на цьому тлі є вигаданий адептами "рускава міра" конкурс з дивною назвою "Лукоморьє".
Це все відійде, як брудні каналізаційні потоки. Бо російська мова в Україні ніколи не матиме головного підживлення – діалектами. А саме вони – діалекти – є прямою мовою української землі. Не без того століттями "вєлікій маґучій рускій язик" ніяк не може вкоськати милозвучну українську мову… Звісно, історичні укази нищення нашої мови і сьогодні дають плідний результат у вигляді "лукоморья від табачніків". Пес гавкає, а сонце світить. Нарощуймо сили у нашому Міжнародному конкурсі знавців української мови імени Петра Яцика, в моєму авторському конкурсі політичного плаката "Мова – твого життя основа", у проєкті популяризації української книги "Від книги – до мети", де незабаром представлятиму чергове видання монографії "Мовна норма: знищення, пошук, віднова"…
Направду, ці українофобські дурні є неабиякими стимуляторами до творчости. І найосновніше: от нехай діти українофобів і побавляться у їхнє "лукоморьє", а наші діти житимуть і творитимуть в іншому – українському світі".