У Києві на початку вересня відбудеться Всесвітній газетний конгрес і форум редакторів. Через проблеми зі свободою слова в Україні навколо цієї події вже зараз точаться суперечки.
Український телеканал ТВі, який позиціонує себе як незалежний, не виключає, що закликатиме бойкотувати Всесвітній газетний конгрес, який цього разу має відбутися в Києві. Відповідне звернення журналісти телеканалу планують спрямувати до членів своєї редакційної ради, серед яких – головний редактор польської «Газети Виборчої» Адам Міхник, український правозахисник Мирослав Маринович. «Ми вважаємо не правильним робити вигляд, що в Україні зі свободою слова все гаразд і брати участь у з’їздах, що нібито легітимізують українську владу, яка водночас затискає свободу слова перед виборами», – прокоментував у розмові з Deutsche Welle Микола Княжицький, генеральний директор ТВі.
Це підтвердив Deutsche Welle один з членів мовної групи, директор Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії Петро Кононенко. «Чиновники, освітяни, юристи чи лікарі, якщо хочуть вивчати якусь регіональну мову, то будь ласка, але не за рахунок державної», – наголошує Кононенко. За його словами, члени робочої групи наполягають, аби у законодавчих змінах було відображено, що члени територіальної громади, які використовують мову національних меншин, мають право ініціювати заходи, спрямовані на її захист, за умови, якщо на певній території проживає не менше 30% носіїв цієї мови від загального числа жителів населеного пункту (а не 10%, як зазначено у чинному законі). «Бо за теперішнім законом одна вулиця чи село вже претендує на щось і будуть вимагати статусу для мови, якою вони розмовляють на вулиці», – пояснив Кононенко.
Утім, чи набудуть пропозиції цієї робочої групи юридичної сили поки невідомо, оскільки її склад офіційно не затверджений ніяким документом Кабміну, пояснив Deutsche Welle директор Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України Андрій Єрмолаєв. «Якщо офіційна група підтвердить наші пропозиції, то вже тоді чекатимемо юридичної експертизи цих ініціатив», – зауважив Єрмолаєв. Незважаючи на це, члени робочої мовної групи сподіваються, що їхні пропозиції таки стануть «новими законами про державну і регіональні мови».